Інтернет: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1.) #IABot (v2.0
м заміна "проект" на "проєкт" згідно з чинним правописом
Рядок 1:
[[Файл:Internet map 1024.jpg|thumb|339x339px|right|Часткова мапа мережі Інтернет станом на початок [[2005]] року. ПроектПроєкт {{нп|Opte Project|Opte Project|en|Opte Project}}]]
[[Файл:Поширення Інтернет-шлюзів.png|thumb|250px|right|Кількість точок доступу до мережі Інтернет на 10000 жителів]]
[[Файл:InternetPenetrationWorldMap.svg|thumb|250px|right|Кількість користувачів Інтернету у відсотках від населення країни (2015 р.)]]
Рядок 12:
 
== Структура ==
Інтернет не має централізованого управління, правил використання чи доступу. Кожна складова мережа встановлює свої власні стандарти. Централізовано визначаються правила використання адресного простору Інтернет-протоколу та [[Доменна система імен|Системи доменних імен]]. Керує цим [[ICANN|Інтернет-корпорація з присвоєння імен та номерів]] ({{lang-en|Internet Corporation for Assigned Names and Numbers}}, або ''ICANN''), міжнародна некомерційна організація з головним офісом у США. Технічне обґрунтування і стандартизацію основних протоколів ([[IPv4]] та [[IPv6]]) проводить [[IETF|Internet Engineering Task Force]] (IETF) — некомерційна організація, відкрита міжнародна спільнота проектувальниківпроєктувальників, учених, мережевих операторів і постачальників послуг.
 
Мережа побудована на використанні [[Internet Protocol|протоколу IP]] і [[маршрутизація|маршрутизації]] [[пакет даних|пакетів даних]]. В наш час{{коли?}} Інтернет відіграє важливу роль у створенні інформаційного простору [[глобальне суспільство|глобального суспільства]], слугує фізичною основою доступу до веб-сайтів і багатьох систем (протоколів) передачі даних.
Рядок 18:
== Історія ==
 
[[1962]] року [[Джозеф Ліклайдер]] ([[1915]]–[[1990]]), керівник [[Агентство передових оборонних дослідницьких проектів США|Агентства передових оборонних дослідницьких проектівпроєктів]] [[Сполучені Штати Америки|США]] ({{lang-en|Defense Advanced Research Projects Agency, DARPA}}) висловив ідею Всесвітньої комп'ютерної мережі. [[1969]] року [[Міністерство оборони США]] започаткувало розробку проектупроєкту, котрий мав на меті створення надійної системи передачі інформації на випадок війни. Агентство [[Агентство передових оборонних дослідницьких проектів США|DARPA]] запропонувало розробити для цього комп'ютерну мережу. Розробка була доручена [[Каліфорнійський університет у Лос-Анджелесі|Каліфорнійському університету]] [[Лос-Анджелес]]а, [[Стенфордський університет|Стенфордському дослідному центрові]], [[Університет штату Юта|Університету]] штату [[Юта]] і [[Каліфорнійський університет у Санта-Барбарі|Університету]] штату [[Каліфорнія]] в [[Санта-Барбара (Каліфорнія)|Санта-Барбарі]]. Ця мережа була названа [[ARPANET]] ({{lang-en|Advanced Research Projects Agency Network}} — Мережа Агентства передових досліджень). У рамках проектупроєкту мережа об'єднала названі заклади. Всі роботи фінансувались за рахунок Міністерства оборони. ARPANET почала активно рости й розвиватись, її дедалі ширше почали використовувати вчені із різних галузей науки.
 
Перший [[сервер]] ARPANET було встановлено [[1 вересня]] [[1969]] року у Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі. Комп'ютер «Honeywell 516» мав 12 [[кілобайт]] [[оперативна пам'ять|оперативної пам'яті]].
Рядок 79:
Інтернет складається з багатьох тисяч корпоративних, наукових, урядових та домашніх мереж. Об'єднання різнорідних за [[мережева архітектура|архітектурою]] мереж стало можливо завдяки протоколу [[IP]] ({{lang-en|Internet Protocol}}) і принципу маршрутизації пакетів даних. Протокол ІР був спеціально створений [[Агностицизм|агностичним]] у відношенні до фізичних [[канал зв'язку|каналів зв'язку]]. Тобто будь-яка мережа передачі цифрових даних може передавати [[інтернет трафік]]. На стиках мереж спеціальні [[маршрутизатор]]и займаються сортуванням та перенаправленням пакетів даних, базуючись на ІР-адресах одержувачів цих пакетів. Протокол ІР утворює єдиний [[IP-адреса|адресний простір]] у масштабах всього світу, але в кожній окремо взятій мережі може існувати свій власний адресний підпростір. Така організація ІР-адрес дозволяє маршрутизаторам однозначно визначати подальший напрямок для кожного, навіть найменшого, пакету даних. У результаті між різними мережами Інтернету не виникає конфліктів і дані точно і без перешкод передаються від мережі до мережі по всій [[планета|планеті]].
 
Сам протокол ІР був народжений в дискусіях всередині організації [[IETF]] ({{lang-en|Internet Engineering Task Force}}, Task force — група спеціалістів, покликана вирішити певну задачу), назву котрої можна перекласти як «Група для вирішення задач проектуванняпроєктування Інтернету». IETF і її робочі групи досі займаються розвитком протоколів Всесвітньої мережі. Вона відкрита для публічної участі та обговорень. Комітети цієї організації публікують т. зв. документи [[RFC]] (англ. Request for Comments — запит коментарів). В цих документах даються технічні специфікації і точні пояснення багатьох питань. Деякі документи RFC організація IAB (англ. Internet Architecture Board — Рада з архітектури Інтернету) оголошує {{Не перекладено|Стандарти Інтернету|Стандартами Інтернету|en|Internet Standard}}. З 1992 року IETF, IAB та ряд інших організацій утворюють Товариство Інтернету (англ. Internet Society, [[ISOC]]) — організаційну основу для різноманітних дослідницьких та консультативних груп, що займаються розвитком Інтернету.
 
=== Протоколи Інтернету ===
Рядок 140:
** [[Веб-форум]]и
** [[Блог]]и
** [[Вікі]]-проектипроєкти (в тому числі й [[Вікіпедія]])
** [[Інтернет-магазин]]и
** [[Інтернет-аукціон]]и
Рядок 243:
=== Тролінг ===
{{main|Тролінг}}
Тролінг — це [[психологія|психологічний]] та [[суспільство|соціальний]] [[феномен]], що зародився в Інтернеті протягом 1990-х років. Інтернет-тролями, або просто тролями у Всесвітній мережі називають людей, котрі спеціально публікують провокаційні статті чи повідомлення (на [[Веб-форум|форумах]], в групах новин [[Usenet]], у [[вікі]]-проектахпроєктах), завдання яких — викликати конфлікти між учасниками, [[флейм]], образи тощо. Такі статті чи повідомлення також іноді називають тролями, а процес їх написання — тролінгом. Сьогодні будь-який популярний ресурс (форум, група новин, вікі-проектпроєкт) стикається з цим явищем.
 
=== Кіберпанк ===
Рядок 280:
== Український сегмент Інтернету ==
{{Main|Інтернет в Україні}}
Історія українського сегменту Інтернет починається 19 грудня 1990 року, коли Юрій Янковський (Yuri Yankovski) з Міжгалузевого Наукового Центру Технології Програмування «[[Технософт]]» (м. [[Київ]], керівник [[Вельбицький Ігор В'ячеславович|Ігор Вельбицький]]) під'єднався до світової мережі Інтернет. На відміну від США, де Інтернет ([[NSFNet|NSFNET]]) фінансувався державою аж до 1995 року, проектпроєкт Інтернет в Україні та і в СРСР почався і розгортався без будь-якої державної підтримки. Роботи по доінтернетній мережі [[Загальнодержавна автоматизована система|ОГАС]] [[Глушков Віктор Михайлович|академіка Глушкова]] спочатку активно блокувалися, а на початку буремних 1990-х і повністю були закриті. Тому Інтернет і в Україні, і в Росії з'явився тільки завдяки цікавості інженерів та бажанню зламати інформаційні бар'єри. Влітку 1990 року інженер [[Демос/KIEA]] Дмитро Володін познайомився з комп'ютерним адміністратором університету Хельсінки та, повернувшись до Москви, під'єднав Демос до Інтернет. Вже після першої платіжки за міжнародний зв'язок Москва-Хельсінки стало зрозуміло, що або вікно в Інтернет треба закрити, або треба знайти ресурси для інтернет-мережі. Так з'явилась ідея інтернет-мережі {{Не перекладено|Релком||ru|Релком}}, яка фактично дозволила всім учасникам інтернет-спільноти розподілити витрати на утримування Інтернет. «Технософт» (ts.kiev.ua) хоч і був зареєстрований в домені «UA», але на той час формально не існувало ані домену «UA», ані домену «RU». Тому Дмитро Володін (dvv) зробив відмітку про те що електронну пошту до першого інтернет-вузла України слід надсилати через ussr.eu.net:
 
* It shouldn't belong here, but…
Рядок 324:
Указ викликав неоднозначну оцінку українського громадянського суспільства.<ref>{{Cite news|url=http://detector.media/infospace/article/126012/2017-05-16-zaborona-dostupu-do-vkontakte-odnoklasnikiv-yandeksu-ta-mailru-koli-yak-i-dlya-kogo/|title=Заборона доступу до «ВКонтакте», «Однокласників», «Яндексу» та Mail.ru: коли, як і для кого|language=uk|work=detector.media|accessdate=2018-01-25}}</ref> Є ті, хто вважає таке обмеження виправданим в умовах [[Російська збройна агресія проти України (з 2014)|російської агресії проти України]]. Є противники заборони, які наголошують на неприпустимості досудового блокування інтернет-ресурсів. Міжнародні неурядові організації висловили занепокоєння указом Президента України ([http://detector.media/infospace/article/126036/2017-05-17-human-rights-watch-vimagae-vid-poroshenka-vidminiti-blokuvannya-rosiiskikh-saitiv/ Human Rights Watch], Freedom House,<ref>{{Cite news|url=http://detector.media/infospace/article/126050/2017-05-17-u-freedom-house-zanepokoeni-ukazom-prezidenta-shchodo-blokuvannya-rosiiskikh-internet-resursiv/|title=У Freedom House занепокоєні указом президента щодо блокування російських інтернет-ресурсів|language=uk|work=detector.media|accessdate=2018-01-25}}</ref> «Репортери без кордонів»<ref>{{Cite news|url=http://detector.media/infospace/article/126038/2017-05-17-nimetskii-ofis-reporteriv-bez-kordoniv-nazvav-blokuvannya-rosiiskikh-internet-resursiv-nastupom-na-svobodu-slova-ta-informatsii/|title=Німецький офіс «Репортерів без кордонів» назвав блокування російських інтернет-ресурсів наступом на свободу слова та інформації|language=uk|work=detector.media|accessdate=2018-01-25}}</ref>, Комітет захисту журналістів,<ref>{{Cite news|url=http://detector.media/infospace/article/126066/2017-05-18-komitet-zakhistu-zhurnalistiv-nazvav-antidemokratichnim-rishennya-zaboroniti-rosiiski-media-v-ukraini/|title=Комітет захисту журналістів назвав антидемократичним рішення заборонити російські медіа в Україні|language=uk|work=detector.media|accessdate=2018-01-25}}</ref> Європейська федерація журналістів)<ref>{{Cite news|url=http://detector.media/infospace/article/126106/2017-05-19-na-kongresi-efzh-zvernuli-uvagu-na-zaboronu-rosiiskikh-sotsmerezh-v-ukraini-nszhu/|title=На Конгресі ЄФЖ звернули увагу на заборону російських соцмереж в Україні – НСЖУ|language=uk|work=detector.media|accessdate=2018-01-25}}</ref>. Генсек Ради Європи теж висловив свою стурбованість,<ref>{{Cite news|url=http://detector.media/infospace/article/126033/2017-05-17-blokuvannya-internet-resursiv-ide-vrozriz-iz-rozuminnyam-svobodi-slova-rada-evropi/|title=Блокування інтернет-ресурсів йде врозріз із розумінням свободи слова – Рада Європи|language=uk|work=detector.media|accessdate=2018-01-25}}</ref> тим часом як представники НАТО і ЄС визнали блокування російських інтернет-ресурсів питанням національної безпеки, яке превалює над питанням свободи слова.<ref>{{Cite news|url=http://detector.media/infospace/article/126461/2017-05-30-obmezhennya-internetu-v-ukraini-gasinnya-vognishcha-vognem-i-vse-zh-tsenzura/|title=Обмеження інтернету в Україні — гасіння вогнища вогнем і все ж цензура|language=uk|work=detector.media|accessdate=2018-01-25}}</ref><ref>{{Cite news|url=http://detector.media/infospace/article/126286/2017-05-24-stoltenberg-pidtverdiv-pozitsiyu-nato-shchodo-zaboroni-rosiiskikh-sotsmerezh-v-ukraini/|title=Столтенберг підтвердив позицію НАТО щодо заборони російських соцмереж в Україні|language=uk|work=detector.media|accessdate=2018-01-25}}</ref>
 
У липні 2017 року у [[Верховна Рада України|ВРУ]] було зареєстровано проектипроєкти законів<ref>{{Cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=62217|title=Офіційний портал Верховної Ради України|website=w1.c1.rada.gov.ua|accessdate=2018-01-25}}</ref> про блокування<ref>{{Cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=62236|title=Офіційний портал Верховної Ради України|website=w1.c1.rada.gov.ua|accessdate=2018-01-25}}</ref> сайтів без рішення суду та встановлення спецобладнання в інтернет-провайдерів. Офіс Уповноваженого з прав людини виступили разом із правозахисниками проти цих проектівпроєктів законів.<ref>{{Cite web|url=http://www.ombudsman.gov.ua/ua/all-news/pr/13717-oz-zayava-upovnovazhenogo-z-prav-lyudini-ugspl-i-xpg-schodo-proektu-zakon/|title=Заява Уповноваженого з прав людини, УГСПЛ і ХПГ щодо проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення інформаційної безпеки України» (№ 6688) - Ombudsman|website=www.ombudsman.gov.ua|accessdate=2018-01-25}}</ref>
 
У вересні 2017 року [[Служба безпеки України|СБУ]] було направлено до операторів, провайдерів телекомунікацій листи, в яких, з посиланням на статтю 25 Закону України «Про Службу безпеки України»,<ref>{{Cite web|url=http://inau.ua/document/lyst-no-199-vid-08122017-golovi-sbu-shchodo-nadannya-informaciyi-stosovno-pravovyh-pidstav|title=Лист № 199 від 08.12.2017 Голові СБУ щодо надання інформації стосовно правових підстав направлення листів з рекомендаціями забезпечити обмеження доступу абонентам до певних Інтернет-ресурсів|website=inau.ua|language=uk|accessdate=2018-01-25}}</ref> рекомендувала обмежити доступ абонентам до ресурсів деструктивного характеру за наданим переліком. Тим часом провайдери та Інтернет Асоціація України не можуть отримати від СБУ відповіді щодо правових та технічних пояснень щодо моментів блокування.<ref>{{Cite web|url=http://inau.ua/document/lyst-no-165-vid-26092017-zastupnyku-golovy-sbu-shchodo-prohannya-tov-netassist-nadaty|title=Лист № 165 від 26.09.2017 Заступнику Голови СБУ щодо прохання ТОВ "НетАссіст" надати правові та технічні пояснення щодо ситуації з вимогою блокування деяких ресурсів мережі Інтернет|website=inau.ua|language=uk|accessdate=2018-01-25}}</ref>
Рядок 354:
* [http://www.w3.org/ World Wide Web Consortium, '''W3C''']&nbsp;— Консорціум Всесвітньої павутини
* [http://www.iab.org/ Internet Architecture Board, '''IAB''']&nbsp;— Вивіска архітектури Інтернет
* [https://web.archive.org/web/20130112003204/http://www.ietf.org/ The Internet Engineering Task Force, '''IETF''']&nbsp;— Робоча група з проектуванняпроєктування Інтернет
* [http://www.openstandards.net/ OpenStandards.net]&nbsp;— Відкриті стандарти
* [http://www.iso.org/ International Organization for Standardization, '''ISO''']&nbsp;— Міжнародна організація з стандартизації
* [http://www.icann.org/ Internet Corporation For Assigned Names and Numbers, '''ICANN''']&nbsp;— [[ICANN|Корпорація Інтернет з присвоєння доменних назв та номерів]]
* [http://www.iana.org/ Internet Assigned Numbers Authority, '''IANA''']&nbsp;— Організація з присвоєння номерів Інтернет
* [https://web.archive.org/web/20060106055420/http://research.lumeta.com/ches/map/ Internet Mapping Project]&nbsp;— ПроектПроєкт картографії Інтернет
* [http://webstandardsgroup.org/ Web Standards Group, '''WSG''']&nbsp;— Група стандартів Тенет
* [http://webstandards.org/ The Web Standards Project]&nbsp;— ПроектПроєкт стандартів Тенет
* [http://www.unicode.org/ Unicode Organization]&nbsp;— Організація Юнікод
* [http://www.semanticweb.org/ The Semantic Web Community Portal]&nbsp;— Портал спільноти семантичних тенет