Кен Кізі: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
редагування |
редагування і доповнення |
||
Рядок 21:
| Сайт = <!-- офіційний сайт -->
}}
'''Кеннет Елтон Кі́зі''' ({{lang-en|Kenneth Elton Kesey}}; *[[17 вересня]] [[1935]], [[Ла-Хунта (Колорадо)|Ла-Хунта]], штат [[Колорадо]] — †[[10 листопада]] [[2001]], [[Юджин]], штат [[Орегон]])— [[США|американський]] [[письменник]], діяч [[контркультура|контркультури]], один із засновників руху [[хіппі]]; сам себе вважав проміжною ланкою між [[Бітники|
== Біографія ==
=== Ранні роки: [[Колорадо]], [[Орегон]] ===
Народився в [[Ла-Хунта (Колорадо)|Ла-Хунті]], штат [[Колорадо]], в сім'ї власника маслобойні Фредеріка А. Кізі й Женеви (з дому Сміт) старшим із двох синів. У 1946 їхня родина переїхала до [[Спрингфілд (Орегон)|Спрингфілда]], [[Лейн (округ, Орегон)|Лейн-каунті]], штат [[Орегон]]. Спрингфілд є фактично передмістям [[Юджин|Юджина]] і розташований у долині ріки [[Вілламетт]]. На фермі батьків Кізі зростав у доброчесній релігійній родині, займався полюванням і рибалкою. Навчаючись у Спрингфілдській середній школі (Springfield High School), захоплювався футболом, боротьбою, боксом. Зачитувався фантастичними і пригодницькими романами [[Едгар Райс Барроуз|Едгара Барроуза]] і [[Зейн Грей|Зейна Грея]], в той час його героєм був кіноактор [[Джон Вейн]]. У 7-му класі зійшовся з однокласницею Нормою «Фей» Гексбі, яка згодом стане його дружиною.
Рядок 33:
Перед тим у 1956 одружився з Нормою «Фей» Гексбі, яка навчалася у [[Орегонський державний університет|Орегонському державному університеті]] у [[Корвалліс|Корваллісі]]; в них народилося троє дітей — сини Джед і Зейн і дочка Шеннон.
Навчаючись в [[Університет Орегону|Університеті Орегона]],
=== Переїзд до [[Каліфорнія|Каліфорнії]] ===
В 1957 році Кізі закінчив Школу журналістики та комунікацій Університету Орегона, отримавши ступінь [[Бакалавр|бакалавра]] з літератури та комунікацій (B.A. in speech and communication). Під впливом Джеймса Б. Голла прагнув продовжувати літературні студії за магістерською програмою; врешті був зарахований на 5-річне навчання до Центру письменницької майстерності (Creative Writing Center) [[Стенфордський університет|Стенфордського університету]], яка, щоправда, не передбачала магістерського ступеня. Переїхавши з дружиною до [[Пало Альто]], оселився в богемному районі на Перрі Лейн. тут познайомився з майбутніми письменниками [[Кен Беббс|Кеном Беббсом]], [[Ед Макланаган|Едом Макланаганом]], [[Ларрі Макмертрі]], [[Роберт Стоун|Робертом Стоуном]]. Ідейні суперечки з керівництвом Центру письменницької майстерності, яке вбачало в Кізі «загрозу цивілізації, інтелектуалізму і тверезості», ускладнювало йому продовжувати отримувати стипендію на навчання. «Я був надто молодим, щоб бути бітником, і занадто старим, щоб бути хіппі»<ref>"Down on the peacock farm". Salon Magazine. 2001. Archived from the original on December 1, 2008. Retrieved June 12, 2009.</ref>▼
▲
В цей період (до 1959 року) він написав свій перший роман '''Кінець осені''' («''End of Autumn»'') про хлопця з робітничої родини, який отримав стипендію для навчання у школі [[Ліга плюща|Ліги Плюща]], однак він не був опублікований.
Навчання майбутніх письменників у [[Стенфордський університет|Стенфорді]], в тому числі, Кена Кізі, відображене в романі Чака Кайндера «Медовий місяць» (2001).
Близько [[1962]] року, отримавши гонорар за свій перший роман, Кізі придбав будинок у містечку [[Ла Хонда]] недалеко від Пало Альто і почав жити комуною разом з сім'єю і друзями. Головним їхнім захопленням були наркотики, зокрема ЛСД, котра поки-що перебувала в рамках закону. Комуна отримала назву «[[Merry Pranksters]]» («Веселі витівники»). Починаючи із 1965 року «Merry Pranksters» влаштовували вечірки-хепенінги, що отримали назву ''«[[кислотний тест|кислотні тести]]»'' ({{lang-en|Acid Tests}}) з роздачею ЛСД всім охочим. «Кислотні тести» часто супроводжувалися світловими ефектами ([[стробоскоп]]ами) і музикою тільки-но створеної рок-групи [[Grateful Dead]].▼
У 1959 році, аби заробити грошей, Кізі погодився на участь в експериментах з вивчення впливу на людську психіку [[ЛСД]], [[мескалін]]у та інших психоделіків, які проводилися у психіатричній лікарні напівтаємно з відома [[Центральне розвідувальне управління|ЦРУ]]. Подібно чинили багато хто, наприклад, [[Аллен Гінзберг]] (в Інституті психіатричних досліджень у [[Пало Альто]]). Через 6 місяців Кізі отримав місце помічника лікаря у Вірджинській психіатричній лікарні, а ще через кілька місяців влаштувався нічним санітаром під керівництвом чергової медсестри у психіатричному відділенні Ветеранського шпиталю в [[Менло Парк]]у. На той час Кізі зосередився над написанням роману '''Зоопарк''' («''Zoo''»), як того вимагала прогама навчання у Стенфорді. Роман мав бути про комуну [[Бітники|бітників]] у [[Норд-Біч]] у [[Сан-Франциско]], але також не був опублікований. У той час на Кізі вплинув викладач і письменник Малкольм Каулі (1889—1989), який свого часу посприяв виходу у світ роману [[У дорозі]] [[Джек Керуак|Джека Керуака]] у [[нью-йорк]]ському видавництві [[Viking Press]], співпрацюючи з ним як консультант.
До них навідувалися представники богеми, [[бітники]], зокрема поет [[Аллен Гінзберг]], а також легендарні [[Янголи Пекла]], що відобразили [[Хантер Томпсон]] у своїй книзі {{lang-en|Hell’s Angels. A Strange and Terrible Saga of the Outlaw Motorcycle Gangs}} і [[Том Вулф]] у книзі «[[Електропрохолоджувальний кислотний тест]]» ([[1968]]).▼
У 1999 році Кізі згадував про цей період: «Я був надто молодим, щоб бути бітником, і занадто старим, щоб бути хіппі»<ref>"Down on the peacock farm". Salon Magazine. 2001. Archived from the original on December 1, 2008. Retrieved June 12, 2009.</ref>
Номер '''58''' у ''Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів'' журналу [[Ньюсвік]]<ref>[http://www.librarything.com/bookaward/Newsweek%27s+Top+100+Books%3A+The+Meta-List Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік] {{ref-en}}</ref>.
▲
▲До них навідувалися представники богеми, [[бітники]], зокрема поет [[Аллен Гінзберг]], а також легендарні [[Янголи Пекла]], що відобразили [[Хантер Томпсон]] у своїй книзі {{lang-en|Hell’s Angels. A Strange and Terrible Saga of the Outlaw Motorcycle Gangs}} і [[Том Вулф]] у книзі «[[Електропрохолоджувальний кислотний тест]]» ([[1968]]).
=== «Merry Pranksters» ===
Приживаючи в Ла Хонді з «Витівниками», Кізі працював над другим романом [[«Інколи нестерпно кортить»]]. Він мав вийти у світ у [[1964]] році в [[Нью-Йорк]]у. Кізі з «Merry Pranksters» здійснили подорож із Каліфорнії через всю країну на старому шкільному автобусі, який вони назвали «Furthur» (неправильна форма слова ''further'' — «далі»). Ця подорож детально описана в документальному романі Тома Вулфа «Електроохолоджуючий кислотний тест». Цю подорож, якою «Merry Pranksters» започаткували можливість творити мистецтво з повсякденного життя, відомий публіцист та історик [[Жан Бодрійяр]] назвав «найдивнішою мандрівкою в історії людства після походу аргонавтів за золотим руном і блукання Мойсея в пустелі». Вона стала імпульсом до виникнення руху [[хіппі]].
Рядок 67 ⟶ 70:
В останні роки Кізі дуже багато хворів. У нього був діабет, рак печінки, також він пережив інсульт. Помер Кен Кізі [[10 листопада]] [[2001|2001 року]] в шпиталі ''«Sacred Heart»'' у місті Юджин, штат Орегон, у віці 66 років.
== Твори ==
* 1962 роман [[Над зозулиним гніздом (роман)|Над зозулиним гніздом]] («One Flew Over the Cuckoo's Nest»)
* 1964 роман [[Часом нестерпно прагнеш (роман)|Часом нестерпно прагнеш]] («Sometimes a Great Notion»)
|