Західна Білорусь: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 7:
== Історія ==
У 1921 році, згідно із Ризьким мирним договором, який закінчив польсько-радянську війну, територія Білоруського РСР була розділена на дві частини: 12 її західних повітів потрапили
Соціально-економічна ситуація в Західній Білорусі значно відрізнялася від решти територій Польщі. З економічної точки зору, край залишався відсталою аграрною окраїною і використовувався переважно як джерело сировини і дешевої робочої сили та ринок збуту для польської продукції.
Рядок 13:
У Західній Білорусі не було важкої промисловості, а більшість підприємств займалися переробкою продуктів сільського господарства і деяких видів місцевої сировини. У 1928 в Білостоцькому, Віленському, Новогрудському і Поліському воєводствах діяло 2136 підприємств із загальною чисельністю робочих 55 199 чол., З них 1653 наймалися на дрібні підприємства з чисельністю робочих менше 20 чол. У 1929 році, з початком економічної кризи кількість діючих підприємств в скоротилася<ref>Jan Szumski: I.I. Zachodnia Białoruś — krótkie wyjaśnienie obszaru zainteresowań i używanego pojęcia. W: Jan Szumski: Sowietyzacja Zachodniej Białorusi 1944—1953. Propaganda i edukacja w służbie ideologii. Wyd. 1. Kraków: ARCANA sp. z o.o., 2010, s. 21–28. ISBN 978-83-60940-21-1.{{ref-pl}}</ref>.
На території Західної Білорусі розгорнувся масовий рух проти гноблення Польщі. У перші роки боротьба набула партизанського характеру. Вона підтримувалася з боку як СРСР, так і уряду БНР, що знаходився в еміграції в Каунасі (
* 1. революційно-визвольний — представляла [[Комуністична партія Західної Білорусі|КПЗБ]], створена в 1923 р в Вільнюсі, КСМЗБ,
* 2. національно-демократичний — представляли депутати-білоруси, обрані до польського сейму, прихильники БНР, ТБШ (Товариства білоруської школи)<ref>Латышонак А. Беларуская палітыка Пілсудскага ўвосень 1920 г. // Рыжскі мірны дагавор і лёсы народаў Усходняй Еўропы: Матэрыялы міжнароднай навукова-тэарэтычнай канферэнцыі (Мінск, 16—17 сакавіка 2001 г.). — Мн., 2001. — С. 24.{{ref-be}}</ref>.
У жовтні 1936 року Міністерство внутрішніх справ підготувало проект прискорення національної асиміляції білорусів. На початку грудня цього ж року заборонили діяльність Товариства білоруської школи, а 22 січня 1937 року — Білоруський інститут господарства та культури. До січня 1938 року в Вільнюсі ще існував Білоруський національний комітет, пізніше цю організацію звинуватили в сепаратизмі та руйнації єдності польської держави, а після того розігнали. Єдиною білоруського партією, яка протрималася в Польщі до радянсько-німецької окупації у вересні 1939 року, було Білоруське національне об'єднання, але і його
== Примітки ==
{{reflist}}
|