Вікіпедія

Мікопаразити: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м Lars vontrier перейменував сторінку з Мікопаразіти на Мікопаразити
Немає опису редагування
Рядок 2:
 
== Поширення та середовище існування ==
Як і гриби - — паразити вищих рослин, мікопаразіти розрізняються за характером харчування. Одні з них можуть харчуватися тільки вмістом живих клітин господаря, і тому їх називають ''біотрофнимі мікопаразитами''. Для мікопаразитів, що мешкають на фітопатогенних грибах, часто використовують назву суперпаразити або ''гіперпаразіти''.
Інші є ''некротрофні мікопаразіти'', що спочатку вбивають клітини господаря, утворюючи антибіотики або ферменти, а потім харчуються вмістом відмерлих клітин. Велику роль в житті багатьох некротрофних мікопаразітов грають утворені ними антибіотики. Такі гриби, як тріхотеціум рожевий (''[[Trichothecium roseum]]''), гліокладіум рожевий (''[[Gliocladium roseum]]''), вертіцілл гемілейі (''[[Verticillium hemileiae]]''), деякі види з роду [[Триходерма]], утворюють антибіотики, які вбивають міцелій інших грибів, і використовують його в якості поживного субстрату.
 
Зазвичай біотрофні мікопаразіти досить вузько спеціалізовані, а нектотрофи мають широке коло господарів. Однак з цього правила є винятки. Так, біотрофний мікопаразіт стефанома буроспорова (''[[Stephanoma phaeospora]]''), виявлена ​​на грибі з роду [[Фузарій|фузаріум]], може паразитувати на грибах з класів аскоміцетів, базидіоміцетів і дейтероміцетів.
 
Біотрофні мікопаразіти переважають серед мікофільних [[Хітридіоміцети|хітридіоміцетів]] і зигоміцетів (Zygomycetes). Але лише у небагатьох мікофільних дейтероміцетов виявлений біотрофний, добре збалансований характер паразитизму. Одні з них досить широко поширені в природі, як гонатобетріс простий (''[[Gonatobotrys simplex]]''), що паразитує на [[Альтернарія|альтернарії]], інші зустрічаються рідко. Наприклад, гонатоботріум бурий (''[[Gonatobotryum fuscum]]'') виявлений тільки в Англії і в штаті Західна Віргінія в США на видах роду цератоцістіс (''[[Ceratocystis]]''), а калкаріспоріум паразитичний (''[[Calcarisporium parasiticum]]'') - — тільки в США на дотіорелле дубовій (''[[Dothiorella quercina]]''). Нечисленність відомих зараз біотрофних дейтероміцетов пояснюється перш за все тим, що їх досить важко виявити в природі і отримати в культурі, де вони ростуть тільки в присутності господаря або на середовищах спеціального складу.
 
== Практичне використання ==
Підвищений інтерес до мікопаразітів пояснюється декількома причинами. Представники цієї групи - — природні вороги багатьох фітопатогенних грибів, наприклад іржі та мучнистої роси. Деякі мікопаразіти утворюють антибіотики, що пригнічують розвиток грибів, а також ферменти, що руйнують їх клітинні стінки (хітинази, глюканаза). Один з антибіотиків мікопаразитів - — [[трихотецин]] - — вже виробляє промисловість, і його застосовують в рослинництві і тваринництві для боротьби з хворобами, викликаними грибами. Ферменти мікопаразитів в майбутньому зможуть знайти застосування в промисловості для руйнування клітинних стінок грибів та підвищення засвоюваності грибів.
 
== Джерела ==
* [http://plantlife.ru/books/item/f00/s00/z0000026/st073.shtml Жизнь растений. Т.2. Грибы]  — Москва, «Просвещение» 1976. / Під ред. проф. М.  В.  Горленко; с.479
 
[[Категорія:Мікологія]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Мікопаразити