Сальмонела: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м →‎Історія: правопис
м →‎Будова та стійкість сальмонел: оформлення, правопис
Рядок 21:
 
== Історія ==
Родова назва ''Salmonella'' була надана цим бактеріям у 1890 році на честь [[Данієль Елмер Сальмон|Данієля Елмера Сальмона]], [[США|американського]] ветеринарного хірурга і патолога, який у 1885 році описав мікроорганізми, разом з відомим американським епідеміологом, гігієністом та організатором охорони здоров'я [[Теобальд Сміт|Теобальдом Смітом]] виділили збудника від [[Свиня|свиней]], що вважалися збудниками чуми свиней, і назвав їх ''Bacterium suipestifer.'' У 1888  р. німецький учений A. Гартнер уперше обгрунтував бактерійну етіологію «м'ясних отруєнь». Під час спалаху захворювання осіб, які споживали м'ясо вимушено забитої корови, він виділив ідентичні бактерії з м'яса тварини і селезінки померлої людини, які отримати назву палички Гартнера. Згодом стали виділяти бактерії, подібні за морфологічними і біохімічними властивостями до бактерій Сальмона і Гартнера. У 1900  р. Ж. Ліньєре на честь Д. Сальмона назвав рід цих бактерій сальмонелами.
 
Зараз ця група мікроорганізмів надзвичайно обширна. У назвах мікроорганізмів відбито назви хвороб людей або тварин (S. typhi, S. paratyphi A, S. paratyphi B, S. enteritidis, S. abortus-bovis, S. abortus-equi, S. cholerae-suis, S .typhimurium), країн (S. brasil, S. canada, S. congo), міст (S. aberden, S. hamburg, S. moscow, S. dar-es-salam), кварталів міст (S. amager), вулиць, де знаходився інститут, що виділив сальмонели (S. kuessel, S. sterrenbos), вулиць, де жив хворий (S. irenea), шпиталів (S. blegdam, S. virchow), прізвища осіб, що її описали (S. arechavaeeta, S. morehead), зоологічні назви тварин (S. fulica, S. cairina), матеріал, з якого виділено   (S. aqua, S. os),   назви річок (S. humber, S. mendosa), гір, долин (S. carmel, S. emek, S. shubra), комбінації складів,   літер [S. anfo (animal food), S. ceyco (ceylonese coconut0, S. chinovum (chinese ovum), S. ank (adress not known)],   прізвища композиторів і лібретистів (з свіжезаморожених яєць виділено S. sullivan i S. gilbert), описано S. charity (милосердя), S. verity (істина), S. patience (терпіння). Щорічно список поповнюється 50 новими назвами.
 
== Термінологія ==
Рід ''Salmonella'' є членом [[Родина (біологія)|родини]] ''[[Enterobacteriaceae|Ентеробактерій]]'', складається з бактерій, пов'язаних один з одним як фенотипово так і генетично. [[ДНК]] сальмонел, основа складається з 50-52 &nbsp;% молекул G + C, аналогічно ''Escherichia'', ''Shigella'' і ''Citrobacter''. Аналогічні співвідношення були знайдені за допомогою чисельної систематики та аналізу 16S ssRNA.<ref>{{Cite web|url=http://textbookofbacteriology.net/salmonella.html|title=сальмонела|last=|first=http://textbookofbacteriology.net/salmonella.html|date=19.12.2016|website=http://textbookofbacteriology.net/salmonella.html|publisher=http://textbookofbacteriology.net/salmonella.html|language=англійська|accessdate=19.12.2016}}</ref> Бактерії роду ''Salmonella'' також пов'язані один з одним за допомогою ДНК-послідовності.
 
Термінологія роду ''Salmonella'' була спірною, так як оригінальна систематика роду не була пов'язана з ДНК, а імена були дані відповідно до клінічних міркувань, наприклад, сальмонела черевного тифу, ''Salmonella cholerae-suis'', ''Salmonella abortus-bovis'' тощо. При серологічному аналізі, який лежить в основі схеми Кауфман-Вайта (1946 рік) кожен серологічний варіант сальмонели розглядався як біологічний вид.
 
== Будова та стійкість сальмонел ==
Сальмонели мають вигляд дрібних [[Паличкоподібні бактерії|паличок]] із заокругленими кінцями, [[Грамнегативні бактерії|грамнегативні]], [[Ендоспори|спор]] і капсул не утворюють. Більшість бактерій рухомі, мають по всій поверхні [[джгутик]]и (перетрихи). Продукують [[екзотоксин]]и, зокрема, ентеротоксини (термолабільний і термостабільний), цитотоксин, мають особливу білкову систему, що запускає в ентероцитах так званий «III тип секреції». При руйнуванні сальмонели виділяють [[ендотоксин]] ([[ліпополісахарид]]ний комплекс). Мікроби здатні до внутрішньоклітинного паразитування. Добре ростуть на простих [[Поживні середовища|поживних середовищах]] (в Україні для цього використовують середовища Ендо, Плоскірєва, вісмут-сульфіт агар, [[жовч]]ний [[бульйон]], адже сальмонели добре ростуть за наявності домішку жовчі, а інші збудники&nbsp;— погано) при температурі від 6 до 46 °С (оптимальною є температура 35-37 °С).
 
Сальмонели досить стійкі до дії фізичних і хімічних факторів довкілля. Вони можуть зберігати життєздатність у воді до 3 місяців, у кормах тварин&nbsp;— до 1,5 року, у м'ясі та яйцях&nbsp;— до 7 міс., у заморожених продуктах, висушених фекаліях&nbsp;— до 2 років. У молочних і готових м'ясних продуктах сальмонели здатні розмножуватись. Бактерії стійкі до соління, копчення. Для їх знищення необхідна тривала термічна обробка харчових продуктів. Так, щоб знищити сальмонел у шматку м'яса вагою 0,4&nbsp;кг, його необхідно варити щонайменше 2,5 години.
Рядок 83:
 
== Резистентність ==
Сальмонели стійкі в навколишньому середовищі. У воді відкритих водойм і питній воді вони зберігаються від 11 до 120 днів, у морській воді -&nbsp;— від 15 до 27 днів, у [[Ґрунт|Ґрунті]] -і&nbsp;— від 1 до 9 місяців, в кімнатному пилу -&nbsp;— від 80 днів до 18 міс, в яйцях і замороженому м'ясі -&nbsp;— до 13 міс, заморожених овочах та фруктах -&nbsp;— 2 тижні -&nbsp;— 2, 5 місяці. За відповідної температури, pH і вологості сальмонели здатні розмножуватися в окремих об'єктах навколишнього середовища. Нагрівання до 70&nbsp;°C вони витримують протягом 30 хв. Температурні межі росту&nbsp;— -від +7- до +45 °С. При температурі понад +45 °С їх ріст повністю припиняється. Оптимальне значення рН -&nbsp;— 4,1-9,0. <ref>{{Cite web|url=http://www.medcollege.te.ua/sayt1/Lecturs/Mikrobiologia_virysologia_ta_imynologia/Esgerihii.Shugelu.Salmonelu..htm|title=ПВНЗ Перепелиця|website=www.medcollege.te.ua|accessdate=2016-12-19}}</ref>
 
== Хвороби, асоційовані з представниками роду ''Salmonella'' ==
Рядок 117:
* [[Возіанова Жанна Іванівна|Возіанова Ж.&nbsp;І.&nbsp;]] Інфекційні і паразитарні хвороби: В 3 т.&nbsp;— К.: «Здоров'я», 2008.&nbsp;— Т.1.; 2-е вид., перероб. і доп.&nbsp;— 884&nbsp;с. ISBN 978-966-463-012-9
* Інфекційні хвороби (підручник) (за ред. [[Голубовська Ольга Анатоліївна|О.&nbsp;А.&nbsp;Голубовської]]).&nbsp;— Київ: ВСВ «Медицина».&nbsp;— 2012.&nbsp;— С. 778&nbsp;— 12с. кольор. вкл. (О.&nbsp;А.&nbsp;Голубовська, [[Андрейчин Михайло Антонович|М.&nbsp;А.&nbsp;Андрейчин]], [[Шкурба Андрій Вікторович|А.&nbsp;В.&nbsp;Шкурба]] та ін.) ISBN 978-617-505-214-3
* Мікробіологія: підручник / В. А Люта, О. &nbsp;В. &nbsp;Кононов. -&nbsp;— К.: Медицина. -&nbsp;— 2008. -&nbsp;— 456 с. <nowiki>ISBN 978-966-8144-62-2</nowiki>.
 
== Ресурси Інтернет ==