Росовий ставок: відмінності між версіями

[[Файл:Dew_pond_west_leake.jpg|міні| «Деякі люди кажуть, що перестанедерева, деревоякі допоможезвисають над водоймою допомагають ставу».<ref>{{Cite news|title=Dew Ponds to the Rescue|url=https://www.countrylife.co.uk/property/guides-advice/dew-ponds-to-the-rescue-36183|work=[[Country Life (magazine)|Country Life]]|date=2 June 2006}}</ref> Росовий ставок на пагорбі над Вест-Лік Ноттінгемширом. <br/><br/><br/><br/> {{Coord|52.836462|-1.215963}} ]]

Таємниця росових ставків викликала інтерес багатьох істориків та вчених, але донедавна не було згоди щодо їх раннього походження. Поширена думка, що техніка побудови росових ставків була зрозумілавідома з найдавніших часів, як нам каже [[Редьярд Кіплінг|Кіплінг]] у ''пагорбі Пука Пука'' : «… кременеві люди кремнієвого періоду робили росові ставки під кільцем Чанктобері».<ref>{{Cite book|title=Puck of Pook's Hill|last=Kipling|first=Rudyard|date=1900|publisher=Macmillan|location=London|oclc=872301879}}</ref> Два росові ставки Ханктонбері, створені з використанням кремнієвий [[Кам'яні знаряддя|знарядь, які були]] розкопані поблизу, були подібні до інших земляних робіт, датованих [[Неоліт|періодом неоліту]] . Ландшафтна археологія теж, здається, демонструє, що їх використовували жителі довколишнього [[Городище (укріплення)|городища]] (можливо, з більш раннього часу, ніж у збереженої структури [[Бронзова доба|пізнього бронзового віку]]) для напування худоби.<ref name="hubbards">{{Cite book|url=|title=Neolithic Dew Ponds and Cattleways|last=Hubbard|first=Arthur John|authorlink1=|last2=Hubbard, George|year=1905|publisher=[[Longman]]|location=London|doi=|isbn=|id=}}</ref><ref>{{Cite web|title=Chanctonbury Ring|website=Prehistory|publisher=Steyning Museum|year=2005|url=http://steyningmuseum.org.uk/chanctonbury.htm|doi=|accessdate=2008-04-14}}</ref> Більш прозаїчна оцінка археолога з Уїлтшира Мод Каннінгтона, не виключаючи доісторичного походження, описує такі позитивні тлумачення наявних доказів, як не що інше, як «польоти фантазії».<ref name="cunnington">{{Cite book|url=|title=An Introduction to the Archæology of Wiltshire from the Earliest Times to the Pagan Saxons|last=Cunnington|first=Maud Elizabeth|year=1934|publisher=George Simpson and Co|location=Devizes, England|doi=|isbn=|id=}}</ref> Явне відношення до античності, проте, може бути, принаймні, в одного росового ставка в Уїлтширі: а [[Акт (документ)|земельний акт]] від 825 року [[Наша ера|нашої ери]] згадує Oxenmere ({{Coord|51.375960|-1.848221}}) на [[:en:Milk_Hill|Milk Hill]], Уїлтшир, показуючи, що росові ставки були в експлуатації в протягом [[Англосаксонський період|періоду англосаксів]].<ref>{{Cite web|title=Dew ponds|website=Wiltshire Community History|publisher=Wiltshire Council|url=http://history.wiltshire.gov.uk/community/getfaq.php?id=47|accessdate=22 May 2011|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180725214328/https://history.wiltshire.gov.uk/community/getfaq.php?id=47|archivedate=25 July 2018}}</ref> ПарламентськіВведення арламентських територіїтериторій середини XVII&nbsp;ст.&nbsp;— середини ХІХ ст. спричинилиспричинило створення багатьох нових високогірних ставків, оскільки доступ до традиційних джерел питної води для худоби був припинений.<ref name="PW">{{Cite book|title=The Living Landscape: How to Read and Understand It|last=Whitefield|first=Patrick|authorlink1=Patrick Whitefield|year=2009|publisher=Permanent Publications|location=East Meon, England|page=265|isbn=978-1-85623-043-8}}</ref>

Натураліст [[Гілберт Уайт, написавши]] у 1788&nbsp;р.,році зазначив, що під час тривалої літньої посухи штучні ставки на пагорбах над його рідним [[Сельборн|Сельборном]], [[Гемпшир]], зберігали свою воду, незважаючи на напування отари овець, тоді як більші ставки в долині висихали .<ref>{{Cite book|url=|title=The Natural History of Selborne|last=White|first=Gilbert|authorlink1=Gilbert White|year=1788|publisher=Benjamin White and Son|location=London|doi=|isbn=|id=}}</ref> У 1877&nbsp;р. H.P. Slade зауважив, що це тому, що нижні водойми мають сміття, вимите в них притоками, яке робить їх мілкими, а більш високі&nbsp;— меншамають площаменшу площу поверхні води, що запобігає довшешвидкому випаровуєтьсявипаровуванню.<ref>{{Cite book|title=A Short Practical Treatise on Dewponds|last=Slade|first=Harry Poole|date=1877|publisher=E. & F. N. Spon|location=London}}</ref> Пізніші спостереження показали, що протягом ночі, за сприятливого формування роси, можливе типове підвищення рівня води приблизно на два-три сантиметри. Однак залишаються суперечки щодо засобів поповнення води росових ставків. Експерименти, проведені в 1885&nbsp;р. для визначення походження води, виявили, що роса утворюється не від вогкості на повітрі, а від вологи в землі безпосередньо під місцем конденсації: роса, таким чином, була виключена як джерело поповнення.<ref name="johnsonw">{{Cite book|url=|title=Folk Memory Or the Continuity of British Archaeology|last=Johnson|first=Walter|year=1908|publisher=[[Oxford University Press]]|location=Oxford, England|doi=|isbn=|id=}}</ref> Інші вчені зазначають, що експерименти 1885&nbsp;р. не врахували ізолюючу дію соломи та охолоджуючий ефект вологих глин: комбінований ефект полягав би в тому, щоб утримувати ставок при нижчій температурі, ніж навколишня земля, і таким чином змогти конденсуютьконденсувати непропорційнубільшу частку вологи.<ref name="hubbards">{{Cite book|url=|title=Neolithic Dew Ponds and Cattleways|last=Hubbard|first=Arthur John|authorlink1=|last2=Hubbard, George|year=1905|publisher=[[Longman]]|location=London|doi=|isbn=|id=}}</ref> У свою чергу ці висновки були спростовані у 1930-х роках, коли вказувалося, що теплозберігаюча властивість води (її [[Питома теплоємність|теплоємність]]) у багато разів перевищує показники земної, і тому повітря над водоймою влітку буде останнім місце для утворення конденсату. У висновку, було вирішено, що вирішальним фактором є форма ставу&nbsp;— блюдце, що виходить за межі самого ставу: великий ставок збирає більше опадів, ніж ставок, створений без такої особливості.<ref name="pugsley">{{Cite book|url=|title=Dewponds in Fable and Fact|last=Pugsley|first=Alfred J|year=1939|publisher=[[Country Life (magazine)|Country Life Ltd]]|location=London|pages=42; 44|doi=|isbn=|id=}}</ref>

Росові ставки все ще поширені на низинах південної [[Англія|Англії]], [[Дербішир|північних Дербіширських]] та [[Стаффордшир|Стаффордширських]] боліт та в [[Ноттінгемшир]]і .

На росовому ставку Гельмфліта в муніципалітеті [[Поппенбюль]] (півострів Ейдерштедт в Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина) були проведені вимірювання випаровування та конденсації на місцевих ставах. Для цього були використані метеорологічні вимірювальні прилади та [[евапометр]] після. Ці вимірювання довели утворення роси на основі зміни температури та погодних умов.<ref>{{Cite journal|last=Coldewey|first=W. G.|last2=Werner|first2=J.|last3=Wallmeyer|first3=C.|last4=Fischer|first4=G.|date=2012|title=Das Geheimnis der Himmelsteiche - Physikalische Grundlagen einer historischen Wasserversorgung im Küstenraum|journal=Schriften der DWhG|volume=20|issue=2|pages=315 - 329}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Werner|first=J.|last2=Coldewey|first2=W. G.|last3=Wallmeyer|first3=C.|last4=Fischer|first4=G.|date=2013|title=Der Tauteich Helmfleeth im St. Johannis-Koog, Gemeinde Poppenbüll - Messungen und Berechnungen des Wasserhaushalts 2010|journal=Jahrbuch "Zwischen Eider und Wiedau 2013"|pages=1 - 10}}</ref> Росовий ставок Гельмфет є частиною водопостачання болотних районів і використовується до сьогодні.<ref>{{Cite journal|last=Meier|first=D.|last2=Coldewey|first2=W. G.|date=2012|title=Wasserversorgung in den Nordseemarschen von der römischen Kaiserzeit bis zur frühen Neuzeit|journal=Schriften der DWhG|volume=20|issue=1|pages=249–260}}</ref>

У 2014 році традиційна техніка була перевірена сучасними будівельними матеріалами на репродукціях росових ставків у Східній [[Фрисландія (Нідерланди)|Фрисландії]]. У цьому контексті в двох наземних заглибленнях випробували різні методи. ПВХ-плівка була використана для ущільнення та скловата для утеплення. Будівництво здійснювали майстри, а кліматологічний аналіз&nbsp;— Вернер та Колдевей.<ref>{{Cite journal|last=Werner|first=J.|last2=Coldewey|first2=W. G.|last3=Wesche|first3=D.|last4=Schütte|first4=H.|last5=Schütte|first5=F.|last6=Fähnders|first6=H.|last7=Neumann|first7=R.|date=2016|title=Studien der Wasserbilanz an zwei modernen Nachbauten historischer Tauteiche an der Nordseeküste|journal=Schriften der DWhG|pages=349 - 369}}</ref>