Кампанії Антіоха II в районі Пропонтиди: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
правопис
Рядок 3:
[[Файл:Pontus_188-160.png|thumb|right|500px|Карта Чорного моря. Зокрема, позначені згадані у статті Візантій, Гераклея Понтійська, Аполлонія Понтійська та Істрія]]
 
У 260-253260—253 роках до н. е. [[держава Селевкідів]] вела [[Друга Сирійська війна|Другу Сирійську війну]] з Єгиптом [[Птолемей II Філадельф|Птолемея II]]. Останній мав мережу володінь на узбережжі та островах східного Середземномор’я, котра, ймовірно, [[Боротьба Птолемеїв за північно-східну Егеїду|вже досягала району Пропонтиди]]. У підсумку бойові дії пішли не дуже вдало для єгипетського царя, який, зокрема, втратив [[Ефес]] на західному узбережжі [[Мала Азія|Малої Азії]].
 
== Кампанія у південній Фракії ==
Рядок 12:
Крім того, у своїх «Стратегемах» [[Полієн]] пише про якогось Антіоха, котрий обложив [[Фракія|фракійське]] місто Кіпсела (в долині [[Мариця|Мариці]] за три з половиною десятки кілометрів від моря), при цьому йому допомагали фракійські ж вожді Тіріс та Дроміхет. Щоб справити враження на оборонців, Антіох наказав союзникам виступити в битву увішаними золотими намистами та з срібною зброєю. Мешканці Кіпсели, побачивши стільки коштовностей на своїх одноплемінниках, приєднались до Антіоха та стали допомагати йому. Вважається, що цей епізод стосується саме кампанії Антіоха ІІ Теоса в районі Пропонтиди.<ref>{{Cite web|title=Книга Четвертая {{!}} Симпосий Συμπόσιον|url=http://simposium.ru/ru/node/207|website=simposium.ru|accessdate=2019-12-08|language=ru}}</ref>
 
Нарешті, один з єгипетських папірусів оповідає про діяльність єгипетського полководця [[Птолемей Андромах|Птолемея Андромаха]], котрий успішно діяв на узбережжі південної Фракії та, зокрема, захопив Ен – події, котрі дослідники асоціюють з початком наступної [[Третя Сирійська війна|Третьої Сирійської війни]] (246-241246—241 рр. до н.&nbsp;е.).<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com.eg/books?id=Bd95DwAAQBAJ&pg=PA168&lpg=PA168&dq=xanthippos+seleucos+ii&source=bl&ots=DStjj9uWn6&sig=ACfU3U18O6iYuXkpUpW1-4z54_ectDa5aQ&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjq8-rS_ozmAhW_WhUIHVkQA9EQ6AEwCXoECAgQAQ#v=onepage&q=xanthippos%20seleucos%20ii&f=false|title=The Syrian Wars|last=Grainger|first=John D.|date=2010-01-11|publisher=BRILL|language=en|isbn=978-90-04-18831-0}}</ref> Тоді ж Лісімахія припинила карбування монет Селевкидів. Все це свідчить на користь того, що під час Другої Сирійської війни Антіох ІІ провів військову кампанія в районі Пропонтиди та витіснив звідси єгипетського царя, котрий в подальшому був вимушений відновлювати свою владу у регіоні.
 
== Облога Візантія ==
Рядок 18:
[[Файл:Ptolemy II MAN Napoli Inv5600.jpg|thumb|right|250px|Птолемей II. В подяку за його допомогу мешканці Візантія звели храм, де пошановували єгипетського царя як бога]]
 
Відомо про короткочасну війну Антіоха ІІ із містом [[Візантій]], яке контролювало прохід через північну із Чорноморських проток. Її дата достеменно невідома, проте ряд джерел відносить ці події до 251 р. до н.&nbsp;е. (тобто невдовзі після закінчення Другої Сирійської війни).<ref name=":0">{{Cite book|url=https://www.academia.edu/36547278/Sieges_of_Byzantium_during_the_Hellenistic_Period_From_the_Galatians_to_Mithradates_VI|title=Sieges of Byzantium during the Hellenistic Period: From the Galatians to Mithradates VI|last=Arslan|first=Murat|language=en}}</ref><ref>{{Cite web|title=Memnon: History of Heracleia (1)|url=http://www.attalus.org/translate/memnon1.html#15|website=www.attalus.org|accessdate=2019-12-08}}</ref> Інші дослідники віддають перевагу датуванню біля 260 р. до н.&nbsp;е. або від 248/247 до 246 рр. до н.&nbsp;е.<ref name=":1">{{Cite book|url=https://books.google.com.eg/books?id=ZD1uDQAAQBAJ&pg=PA117&lpg=PA117&dq=Byzantium+antiochus+II&source=bl&ots=Sm478tazbx&sig=ACfU3U2VDt3Se-hAuahI3J6sk94jSBucLw&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwimkOqNm_nlAhUUsXEKHa8gAKMQ6AEwDXoECAsQAQ#v=onepage&q=Byzantium%20antiochus%20II&f=false|title=Byzantium and the Bosporus: A Historical Study, from the Seventh Century BC Until the Foundation of Constantinople|last=Russell|first=Thomas James|last2=Byzantium)|first2=Dionysius (of|date=2017|publisher=Oxford University Press|language=en|isbn=978-0-19-879052-5}}</ref>
 
Візантій звернувся до своїх союзників, з яких [[Гераклея Понтійська]] надіслала  40 трирем, котрі повинні були допомогти впоратись із флотом Антіоха ІІ. Суттєвий обсяг продовольства, військового спорядження та грошових коштів виділив візантійцям єгипетський цар Птолемей II (в знак подяки йому мешканці Візантія звели на березі [[Босфор|Босфору]] – приблизно в районі палацу [[Долмабахче]] – храм, де Птолемей ІІ пошановувався як бог). Водночас невідомо, чи надали допомогу якісь інші члени північної ліги, спільно з якими Візантій три десятки років назад [[Війна Антіоха I з північною лігою|вже боровся проти Селевкідів]]. У будь-якому випадку, Антіох ІІ так і не наважився на прямий напад.<ref name=":0" />
 
Також відомо, що в середині 3 століття до н.&nbsp;е. Візантій вів [[Війна Візантія із західнопонтійськими містами|війну із кількома західнопонтійськими містами]]. Датування й цього конфліктаконфлікту залишається невизначеним, проте не виключають, що ворожі дії Антіоха ІІ по відношенню до візантійців були викликані саме ним.<ref name=":1" /> В цьому контексті можливо відзначити існування ряду свідчень про дружні відносини Селевкідів із містами Західного Причорномор’я. Так, відомий фрагментарний декрет із Аполлонії Понтійської (наразі болгарський [[Созополь]] на півдні [[Бургаська затока|Бургаської затоки]]), в якому висловлюється пошана полководцю Антіоха.<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com.eg/books?id=ueTuBgAAQBAJ&pg=PA61&lpg=PA61&dq=thracia+ptolemy+II&source=bl&ots=idZsB-ERjl&sig=ACfU3U18V40JPfyXZf1NPOq_CGUEsRhipQ&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjOrs7N5c3lAhXqAmMBHSzRA18Q6AEwCXoECAkQAQ#v=onepage&q=thracia%20ptolemy%20II&f=false|title=A Companion to Ancient Thrace|last=Valeva|first=Julia|last2=Nankov|first2=Emil|last3=Graninger|first3=Denver|date=2015-06-15|publisher=John Wiley & Sons|language=en|isbn=978-1-4443-5104-0}}</ref> Розташована північніше [[Істрія (античне місто)|Істрія]] (на території сучасної [[Румунія|Румунії]] одразу на південь від дельти [[Дунай|Дунаю]]), ймовірно, карбувала у 250-х роках монети селевкідського типу з портретом Антіоха ІІ.<ref>{{Cite news|title=Istros et les Séleucides au IIIe siècle av. J.-C. à la lumière des sources numismatiques|url=https://www.ceeol.com/search/article-detail?id=465298|work=Materiale și Cercetări Arheologice|date=2014|accessdate=2019-12-08|issn=0076-5147|pages=93–104|issue=10|language=French|first=Aurel|last=Vîlcu}}</ref>
 
== Див. також ==