Англійська мова: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Mykola7 (обговорення | внесок) м Відкинуто редагування 194.44.153.190 (обговорення) до зробленого Madvin Мітка: Відкіт |
||
Рядок 1:
{{Мова
|Колір=індоєвропейська
|Назва=Англійська
|Самоназва=English
|Регіон=[[Європа]], [[Північна Америка]], [[Азія]], [[Африка]], [[Австралія]], [[Океанія]]
|Кількість_мовців=(перша мова) 354 млн.<br />(друга мова) 150 млн.-1,5 млрд.
|Місце=4 (як рідна мова);<br />1 або 2 (за загальною кількістю мовців — залежить від методу підрахунку)
|Класифікація=[[Індоєвропейські мови|Індоєвропейська]]<br /> [[Германські мови|Германська]]<br /> [[Західно-германські мови|Західно-германська]]<br /> [[Англо-фризькі мови|Англо-фризька]]
|Державна=[[Список англомовних країн та регіонів|67 країн]]
|Офіційна=[[Список англомовних країн та регіонів|8 країн]]
|Регулює=офіційно нерегульована.<br />''Де-факто'' регулюється [[Оксфордський словник|Оксфордським словником]].
|ISO_639=en
|ISO_639-2=eng
|ISO_639-3=[[iso639-3:eng|eng]]
| Зображення = Anglospeak(800px)Countries.png
| Ширина_зображення = 275px
| Підпис =[[Список англомовних країн та регіонів|Поширення англійської мови]]
|SIL=eng
|}}
'''Англі́йська мо́ва''' (''English'', ''the English language'') — [[мова]], що належить до [[германські мови|германської]] групи [[Індоєвропейські мови|індоєвропейської сім'ї]] мов. Одна з найпоширеніших мов у світі, особливо як друга мова та [[Мова міжнародного спілкування (значення)|мова міжнародного спілкування]]. Це [[офіційна мова]] в більш ніж 60 суверенних державах, таких як [[Велика Британія]], [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Канада]], [[Австралія]], [[Ірландія]] і [[Нова Зеландія]], також поширена в [[Кариби|карибських країнах]], Африці та в Південно-Східній Азії.
== Історія ==
{{Main|Історія англійської мови}}
Традиційно вважають, що англійська мова пройшла через чотири стадії протягом останньої півтори тисячі років:
* [[давньоанглійська мова|староанглійська]], або [[давньоанглійська мова|англосаксонська]] ([[500]]—[[1050]]), корені якої відносять до діалектів поселенців ([[юти|ютів]], [[сакси|саксів]], [[англи|англів]] і [[фризи|фризів]]), які захопили територію сучасної [[Англія|Англії]];
* [[середньоанглійська мова|середньоанглійська]] ([[1050]]—[[1550]]), яка перебувала під впливом норманської французької мови (після завоювання в [[1066]] році) і церковної латини;
* рання сучасна англійська ([[1550]]—[[1700]]), що стандартизувала широкі зміни середньоанглійської;
* пізня сучасна англійська (починаючи з [[1700]]) містить часткові зміни при поширенні сучасної англійської мови.
=== Давньоанглійський період (V—XI) ===
[[Файл:Knowledge English EU map.png|міні|Володіння англійською мовою в [[Європейський Союз|Європейському Союзі]]]]
У давньоанглійський період формування мови англійської народності (V—XI ст.) на території Британії внаслідок розвитку [[діалект]]ів північно-германських племен (англів, саксів і ютів), що переселилися в [[V століття|V ст.]] до Британії і злилися з кельтським населенням, виникає староанглійська мова. В Англії зароджуються [[феодальні відносини]], виникають окремі [[королівство|королівства]] й формуються місцеві діалекти. Найдавніші писемні пам'ятки ([[руни|рунічні написи]] на [[Рутвельський хрест|Рутвельському хресті]], поема «[[Беовульф]]» та ін.) вчені датують 7—8 ст. З проникненням до Англії [[християнство|християнства]] ([[VI століття|VI ст.]]) [[латинський алфавіт]] заміняє руни. Староанглійська мова характеризується розвиненою системою голосних, [[дифтонг]]ів, палаталізацією приголосних, флективною будовою, вільним порядком слів, морфологічною диференціацією [[частини мови|частин мови]], добре розвиненою системою [[словотворення|словотворчих]] [[афікс]]ів, продуктивним [[словоскладання]]м. Лексичний склад — в основному давньо-германський, з незначними кельтськими і латинськими [[запозичення]]ми. Після завоювання Англії [[Данія|Данією]] ([[1017]]) англійська мова поповнюється [[скандинавія|скандинавськими]] географічними назвами, військовими термінами, суспільно-побутовою лексикою.
=== Середньоанглійський період (XI—XIV ст.) ===
{{Розширити розділ|дата=березень 2013}}
Середньоаглійський період розвитку мови англійської народності триває з [[XI століття|XI]] по [[XIV століття|XIV ст.]]
=== Період формування англійської національної мови (XV—XVI ст.) ===
У цей період в Англії починається розклад феодальної системи та інтенсивний розвиток товарно-грошових відносин. Унаслідок широкої міжнародної торгівлі Англії [[Лондон]] у 14 ст. стає центром країни, а лондонський діалект набуває все більшого значення в країні і, вбираючи окремі елементи з суміжних діалектів, стає основою національної мови. Інтенсивний процес формування нації сприяв поширенню й розвитку національної мови й все більшому нівелюванню діалектів. Велику роль у поширенні норм національної англійської відіграв [[Кекстон Вільям|Вільям Кекстон]], який запровадив книгодрукування в Англії ([[1476]]), чим сприяв закріпленню [[орфографія|орфографії]], яка вже й на той час не цілком відповідала нормам вимови. У літературномовних пам'ятках цього періоду відбилась епоха розвитку буржуазного гуманізму, формування національної самосвідомості англійського народу. На мові цього періоду позначається вплив широких міжнародних зносин Англії — починається новий потік запозичень з [[італійська мова|італійської]], [[грецька мова|грецької]], [[іспанська мова|іспанської]] та інших мов. У [[фонетика|фонетиці]] визначним явищем є так званий «[[великий зсув голосних]]» і ряд інших особливостей, що посилили розбіжність між орфографією і [[орфоепія|орфоепією]]. У [[Морфологія (лінгвістика)|морфології]] триває процес відпадання флексій іменників, прикметників і дієслів; виникає новий, безсуфіксальний спосіб творення слів; усталюється єдина форма множини (-s); прикметники остаточно втрачають форми узгодження, спрощується категорія сильних і слабких дієслів. У синтаксисі спостерігаються основні риси сучасної англійської мови.
=== Новоанглійський період (XVII—XXI ст.) ===
У цей період відбулося остаточне формування і розвиток національної англійської мови. Закріпленню сталих норм літературної мови сприяє художня література і численні граматичні праці («Коротка граматика англійської мови» У. Буллокара, «Граматика англійської мови» Б. Джонсона і низка словників). Зусилля мовознавців були спрямовані на створення нормативної граматики і розв'язання орфографічної проблеми (остання реформа була проведена у 18 ст.). Унаслідок колоніальної експансії Англії її мова проникала (з 17 ст.) до [[Америка|Америки]], [[Ірландія|Ірландії]], [[Австралія|Австралії]], [[Нова Зеландія|Нової Зеландії]] та ін. країн. В англійській мові далі розвиваються основні риси попереднього періоду, удосконалюється її аналітична будова, відношення між повнозначними словами в реченні виражаються за допомогою сталого порядку слів; слово майже не змінюється морфологічно, наприклад, прикметники змінюються лише за ступенями порівняння і цілком втратили ознаки узгодження з іменниками. Отже, на перше місце стає синтаксичний зв'язок слів у реченні.
Попри те що англійська мова протягом тривалого розвитку зазнала значних змін, вона й тепер зберігає всі основні риси групи германських мов.
Англійська мова поширилася по всьому світу, починаючи з [[17 століття]], і залишається основною міжнародною мовою торгівлі і техніки.
== Письмо ==
{{доробити розділ|дата=липень 2016}}
За написанням літер і їх порядком повністю збігається з сучасною версією [[латинська абетка|латинської абетки]]. Назви літер в українському написанні можна приблизно передати так:
{| rules=all align="center" style="text-align: center; border: 1px solid darkgray;" cellpadding=3
| '''Буква''' || Aa || Bb || Cc || Dd || Ee || Ff || Gg || Hh || Ii || Jj || Kk || Ll || Mm || Nn || Oo || Pp || Qq || Rr || Ss || Tt || Uu || Vv || Ww || Xx || Yy || Zz
|-
| '''Назва''' || ей || бі || сі || ді || і || еф || джі || ейч || ай || джей || кей || ел || ем || ен || оу || пі || к'ю || ар || ес || ті || ю || ві || дабл'ю || екс || вай || зед (зі)
|}
== Діалекти ==
{{Main|Діалекти англійської мови}}
Літературної англійської мови, такої яка є в інших країнах, де існують спеціальні інституції, що затверджують мовний стандарт, як наприклад [[Французька академія]] у [[Франція|Франції]], не існує. Вимова й лексика англійської сильно відрізняються в різних частинах світу, де ця мова є основною мовою спілкування. Основні варіанти мови — Британська англійська та Американська англійська. Кількість діалектів англійської мови в Британії, особливо в Англії, дуже велика. Стандартом мови вважається так звана надбана вимова (Received Pronunciation), діалект, який не властивий певному регіону, а характерний у першу чергу класу освічених людей. В американській англійській теж існує чимало діалектів. Австралійці та новозеландці намагаються притримуватися британських норм, але їх легко впізнати за вимовою.
Всі діалекти англійської мови поділяються на '''ротичні''' (rhotic) і '''неротичні''' (non-rhotic). Ротичними діалектами називаються діалекти, у яких вимовляється звук ''r'' у словах на кшталт слова ''doctor'' (лікар). Ротичним, є, наприклад, шотландський діалект англійської мови, більшість діалектів Північної Америки, індійський діалект. Received Pronunciation, австралійський, новозеландський, південно-африканський діалекти — неротичні варіанти англійської мови.
== Фонетика ==
Англійська вимова сильно змінюється від одного діалекту до іншого. Тому загалом в англійській мові багато звуків вимовляються по-різному в різних регіонах.
Англійська мова вважається однією з найскладніших серед європейських мов стосовно правильності вимови і читання слів. Існує велика кількість винятків, але певні правила читання слів все ж таки існують.
{{Також|Англійська літературна вимова}}
=== Голосні ===
Якщо в таблиці в одній клітинці два символи, то перший відповідає американській вимові, другий — британській.
{| border="1" cellspacing="0" cellpadding="4" class="wikitable"
![[МФА]] !! Опис !! приклад
|-
! colspan="3" style="text-align:left; background:#dedede"| [[Монофтонг]]и
|-
| i(ː) || [[Неогублений голосний переднього ряду високого підняття|Неогублений голосний переднього ряду високого піднесення]] || b'''ea'''d
|-
| ɪ || [[Неогублений ненапружений голосний переднього ряду високого підняття|Неогублений ненапружений голосний переднього ряду високого піднесення]] || b'''i'''d
|-
| ɛ || [[Неогублений голосний переднього ряду низько-середнього підняття|Неогублений голосний переднього ряду низько-середнього піднесення]] || b'''e'''d
|-
| æ || [[Ненапружений неогублений голосний переднього ряду низького підняття|Ненапружений неогублений голосний переднього ряду низького піднесення]] || b'''a'''d
|-
| ɒ || [[Огублений голосний заднього ряду низького піднесення]] || b'''o'''x<ref>У деяких діалектах цей звук відсутній; відповідні слова вимовляються зі звуками /ɑ/ або /ɔ/.</ref>
|-
| ɔ(ː) || [[Огублений голосний заднього ряду низько-середнього підняття|Огублений голосний заднього ряду низько-середнього піднесення]]
|p'''aw'''ed<ref>У деяких діалектах півінічно-американської англійської цей звук відсутній.]].</ref>
|-
| ɑ(ː) || [[Неогублений голосний заднього ряду низького піднесення]] || br'''a'''
|-
| ʊ || [[Огублений ненапружений голосний заднього ряду високого піднесення]] || g'''oo'''d
|-
| u(ː) || [[Огублений голосний заднього ряду високого підняття|Огублений голосний заднього ряду високого піднесення]] || b'''oo'''ed<ref>Літера <''U''> може передавати або /u/ або
йотований звук /ju/. У британському Received Pronunciation цей йотований голосний /ju/ зустрічається після /t/, /d/, /s/ або/z/. Він часто призводить до палатизації попереднього приголосного, після чого відповідні приголосні стають/ʨ/, /ʥ/, /ɕ/ та/ʑ/, як, наприклад, у словах ''tune'', ''during'', ''sugar'' та ''azure''. В американській англійській палатизація здебільшого не відбувається, якщо тільки за /ju/ не йде ''r'', і, як наслідок /tur/, /dur/, /sur/, /zur/ набувають звучання /tʃɚ/, /dʒɚ/, /ʃɚ/ та /ʒɚ/, відповідно, як у словах ''nature'', ''verdure'', ''sure'' та ''treasure''.</ref>
|-
| ʌ || [[Неогублений голосний заднього ряду низько-середнього піднесення]], <br/> [[Ненапружений голосний середнього ряду низького піднесення]] || b'''u'''d
|-
| ɝ/ɜː || [[Неогублений голосний середнього ряду низько-середнього піднесення]] || b'''i'''rd<ref>В північно-американській англійській цей звук набирає ротичного відтінку, після нього вимовляється слабеньке ''r''.</ref>
|-
| ə || [[Шва]] || Ros'''a''''s<ref>Чимало американців не розрізняють між цим та наступним ненаголошеними звуками. Для них
''roses'' і ''Rosa's'' вимовляються однаково, й, відповідно, вживається симовол шва /ə/.</ref>
|-
| ɨ || [[Неогублений голосний середнього ряду високого підняття|Неогублений голосний середнього ряду високого піднесення]] || ros'''e'''s<ref>Цей звук часто транскрибують як /i/ або /ɪ/.</ref>
|-
! colspan="3" style="text-align:left; background:#dedede"| [[Дифтонг]]и
|-
| e(ɪ)/eɪ || [[Неогублений голосний переднього ряду високо-середнього підняття|Неогублений голосний переднього ряду високо-середнього піднесення]] <br/> [[Неогублений голосний переднього ряду високого підняття|Неогублений голосний переднього ряду високого піднесення]] || b'''ay'''ed<ref>Дифтонги /eɪ/ та /oʊ/ для багатьох американців є монофтонгами, відповідно, /eː/ та/oː/.</ref>
|-
| o(ʊ)/əʊ || [[Огублений голосний заднього ряду високо-середнього підняття|Огублений голосний заднього ряду високо-середнього піднесення]] <br/> [[Огублений ненапружений голосний заднього ряду високого піднесення]] || b'''o'''de
|-
| aɪ || [[Неогублений голосний переднього ряду низького підняття|Неогублений голосний переднього ряду низького піднесення]] <br/> [[Неогублений ненапружений голосний переднього ряду високого підняття|Неогублений ненапружений голосний переднього ряду високого піднесення]] || cr'''y'''<ref>В більшості діалектів англійської мови, значну фонетичну роль відіграє довжина звуку. У таких діалектах, як автралійська англійська та новозеландська англійська подовження звуку називають фонетичним. У деяких діалектах сучасної англійської мови, наприклад, загальноамериканському, довжина голосного алофонна: голосні набувають подовження перед дзвінкими приголосними в межах складу.</ref>
|-
| aʊ || [[Неогублений голосний переднього ряду низького підняття|Неогублений голосний переднього ряду низького піднесення]] <br/> [[Огублений ненапружений голосний заднього ряду високого піднесення]] || b'''ough'''
|-
| ɔɪ || [[Огублений голосний заднього ряду низько-середнього підняття|Огублений голосний заднього ряду низько-середнього піднесення]] <br/> [[Неогублений голосний переднього ряду високого підняття|Неогублений голосний переднього ряду високого піднесення]] || b'''oy'''
|-
| ʊɚ/ʊə || [[Огублений ненапружений голосний заднього ряду високого піднесення]] <br/> [[Шва]] || b'''oor'''<ref>Зустрічається тільки в неротичних діалектах. У деяких діалектах цей звук заміняється на /ɔː/.</ref>
|-
| ɛɚ/ɛə || [[Неогублений голосний переднього ряду низько-середнього підняття|Неогублений голосний переднього ряду низько-середнього піднесення]] <br/> [[Шва]] || f'''air'''<ref>Зустрічається тільки в неротичних діалектах. У деяких діалектах перехід до шва зникає. Як наслідок, звук стає подовженим монофтонгом /ɛː/.</ref>
|}
=== Приголосні ===
{| class="wikitable"
!
![[Губно-губний приголосний|Білабіальні]]
![[Губно-зубний приголосний|Лабіодентальні]]
! Інтердентальні
![[Ясенний приголосний|Альвеолярні]]
!Постальвеолярні
!Палатальні
!Велярні
!Лабіально-велярні
![[Гортанний приголосний|Гортанні]]
|-
!Носові
| style="text-align: center;"|{{IPA | m}}
|
|
| style="text-align: center;" |{{IPA | n}}
|
|
| style="text-align: center;"|{{IPA | ŋ}}<ref>Велярний носовий звук [ŋ] — нефонетичний алофон звуку /n/ у деяких північно-британських діалектах, де він вимовляється тільки перед /k/ та /g/. У всіх інших діалектах, це окрема фонема.</ref>
|
|
|-
!Вибухові
| style="text-align: center;"|{{IPA | p b}}
|
|
| style="text-align: center;" |{{IPA | t d}}
|
|
| style="text-align: center;"|{{IPA | k ɡ}}
|
|
|-
![[Африкат]]ивні
|
|
|
|
| style="text-align: center;" |{{IPA | tʃ dʒ}}<ref>Звуки /ʃ/, /ʒ/, and /ɹ/ у деяких діалектах лабілізовні (огублені). Огублення ніколи не є контрастним у початковій позиції, а тому інодіі не транскрибується. Більшість американців вимовляють <r> як /ɻ/. Те ж відбувається в шотландському та інших діалектах. У цьому випадку <r> звучить із альвеолярним дрижанням (як в українській).</ref>
|
|
|
|
|-
![[Спірант|Фрикативні]]
|
| style="text-align: center;"|{{IPA | f v}}
| style="text-align: center;"|{{IPA | θ ð}}<ref>У деяких діалектах, наприклад [[кокні]], міжзубні /θ/ and /ð/ злилися з /f/ and /v/, а в інших? зокрема в [[ебоніка|ебоніці]], /ð/ перейшов у дентальне /d/. У деяких ірландських діалектах, /θ/ and /ð/ стали відповідними дентальними вибуховими звуками, що контрастують із звичними альвеолярними вибуховими.</ref>
| style="text-align: center;"|{{IPA | s z}}
| style="text-align: center;"|{{IPA | ʃ ʒ}}
| style="text-align: center;"|{{IPA | ç}}<ref>Глухий палатальний фрикативний звук /ç/ у більшості діалектів є простим алофоном /h/ перед /j/; наприклад, ''human'' /çjuːmən/. Проте, у деяких діалектах, /j/ зникає, хоча початковий приголосний не змінюється.</ref>
| style="text-align: center;"|{{IPA | x}}<ref>Глухий велярний фрикативний звук /x/ використовується англомовними шотландцями чи валійцями у таких словах гельського походження, як ''loch'' (/lɒx/) або у випадку запозичень із німецької чи єврейської у, наприклад, словах ''Bach'' (/bax/) або ''Chanukah'' /xanuka/. /x/ використовується також у південно-африканській англійській. У деяких діалектах, таких як [[скауз]] (район [[Ліверпуль|Ліверпуля]]) [x] або [kx] можуть використовуватися як алофони /k/ у словах на зразок ''docker'' ([dɒkxə]). Більшість людей, для яких англійська мова рідна, з великими труднощами вчаться правильно вимовляти цей звук, вивчаючи іноземну мову. Більшість використовує як заміну звуки [k] або [h] .</ref>
|
| style="text-align: center;"|{{IPA | h}}
|-
!Флеп
|
|
|
| style="text-align: center;" |{{IPA | ɾ}}<ref>Звук [ɾ]}} — алофон /t/ і /d/ у ненаголошених складах у північно-американській та австралійській англійській. Цим звуком передається ''tt'' чи ''dd'' у словах ''latter'' та ''ladder'', які для багатьох американців є гомофонами. У деяких діалектах, таких як шотландська англійська та індійська англійська його заміняє звук /ɹ/. Це той самий звук, який у більшості варіантів іспанської мови відображається однією літерою ''r''.</ref>
|
|
|
|
|
|-
!Апроксиманти
|
|
|
| style="text-align: center;" |{{IPA | ɹ}}
|
| style="text-align: center;"|{{IPA | j}}
|
| style="text-align: center;"|{{IPA | ʍ w}}<ref>Глухий w — [ʍ] зустрічається в шотландській та ірландській англійській, а також у деяких варіантах американської, новозеландської та англійської англійської. Наприклад, слово ''white'' (білий) звучить не ''вайт'' а ''гвайт''. У більшості діалектів звук [ʍ] злився з /w/, а в деяких шотландських — із /f/.</ref>
|
|-
!Латеральні
|
|
|
| style="text-align: center;" |{{IPA | l, ł}}
|
|
|
|
|
|}
Деякі англійські звуки не мають українських відповідників, а тому виникають складнощі при транскрибуванні англійських власних іменників та запозичених із англійської мови слів. Наприклад, до таких звуків належать звуки /θ/ та /ð/, що передаються на письмі буквосполученням ''[[th (диграф)|th]]''. У різних випадках і різних джерелах ''th'' може передаватися літерами ''c'', ''з'', ''т'', ''ф'', хоча жодна з них не відповідає оригінальній англійській вимові. Чинний український правопис (§ 97)<ref>[http://izbornyk.org.ua/pravopys/rozdil3.htm#par97 Український правопис. — К.: Наук. думка, 2012. — С. 124.]</ref> вказує, що звичайно ''th'' передається через ''т'': ''Мередіт'', ''Агата'', хоча й робить винятки для ''[[Голсуорсі]]'' та ''[[Резерфорд]]''.
В англійській мові слід чітко розрізняти вимову звуків /w/ та /v/. Обидва звуки є приголосними і нескладоутворювальними. /w/ вимовляється з округленням губ, а /v/ — із стиснутими губами і притисканням верхніх передніх зубів до нижньої губи. Звук /w/ має аналог в український мові - /ў/ ( [[ў]] ), що на письмі відповідає літері ''в'', але лише в кінці складів, себто ''в'' перед приголосними і в кінці слів, як у слові вовк /''воўк''/. Звук /w/ часто передається на письмі через українську літеру ''у'', наприклад у прізвищі [[Уайльд]], хоча при цьому утворюється додатковий склад, якого немає в англійській мові. [[Український правопис]] (§ 97) вказує, що звичайно /w/ передається у власних назвах літерою ''в'', але за традицією писати [[Уайльд]], [[Уеллс]], [[Уельс]], [[Уолл-стрит]], [[Хемінгуей]], [[Голсуорсі]].
Англійський звук /h/ не збігається з жодним українським звуком. Українські слова ''гай'' і ''хай'' звучать інакше, ніж англійське ''high''. Англійський звук /h/ аспіративний, тобто вимовляється на видиху, як і українське ''г'', однак він менш озвучений, і видих різкіший, енергійніший. З іншого боку, український звук ''х'' зовсім не має аспірації. У деяких діалектах англійської є звук /x/, але основні діалекти до таких не належать. Крім того, графічно він відповідає буквосполученню ''ch'': ''Loch'', ''Bach''. Перед звуком /j/ (наприклад, у слові ''Hugh'') у деяких діалектах англійської вимовляється інший звук /ç/, який більше схожий на українське ''х''. Український правопис зобов'язує передавати літеру ''h'' у запозичених словах та власних назвах через українську літеру ''г'', однак робить виняток для слів, написання яких утвердилося: [[хокей]], [[хол]] тощо.
Вимова вибухових приголосних /k/, /p/ тощо, в англійській мові набагато енергійніша, більш вибухова, ніж в українській.
Звук /l/ в англійській мові не має твердого та м'якого варіанту й ближчий до українського твердого ''л'', однак, у силу історичних причин, чимало англійських назв передається в українській мові з м'яким ''ль'': ''Бристоль'', ''Ліверпуль'' тощо.
== Граматика ==
[[Граматика]] англійської мови відносно проста в порівнянні з іншими європейськими мовами. [[Іменник]] не має [[рід (мовознавство)|роду]] і [[відмінок|відмінків]], [[множина]] більшості слів утворюється додаванням звуків /s/ або /z/, правда існує поняття [[колективний іменник|колективного іменника]], який хоча й має форму однини, може вживатися й як множина. [[Прикметник]]и в англійській мові не узгоджуються з іменниками ні в роді, ні в [[число (мовознавство)|числі]]. [[Визначеність]] чи невизначеність іменника передається [[артикль|артиклем]]. Дієслівні форми можуть виражати активний та [[пасивний стан]], у кожному з яких існує 16 [[час (мовознавство)|часів]].
[[Граматика]] англійської мови має такі [[граматична категорія|граматичні категорії]] як:
* [[Модальність дієслів]]
== Цікаві факти про англійську мову ==
* Англійська належить до мов з найширшим словниковим запасом: (близько 250 тис. різних слів; ''[[Оксфордський словник англійської мови]]'' нараховує близько 600 тис. слів, а ''[[Словник Вебстера]]'' — 475 тис., але серед них велика частка архаїчних слів та величезний об'єм [[технічна термінологія|технічних термінів]]).
* Також це мова, яку знають найбільше людей як другу (нерідну): (від 250 млн до 350 млн людей).
* Англійською видають найбільше друкованої продукції.
* Найдовше слово в англійській мові: [[pneumonoultramicroscopicsilicovolcanoconiosis]] (45 літер, силіко́з — [[захворювання]] людини, викликане тривалим в[[дихання]]м [[пил]]у, що містить вільний [[діоксид кремнію]]).
* На основі англійської мови створено кілька [[Спрощена англійська мова|спрощених штучних мов]].
* Існує гіпотеза, що англійська мова насправді є скандинавською, тобто належить до північногерманської мовної групи, разом з норвезькою, данською, шведською, ісландською і фарерською. Автором цієї гіпотези є професор лінгвістики з Університету Осло [[Ян Тер'є Форлунд]] (Jan Terje Faarlund)<ref>[http://chumova.com/англійська-мова-належить-до-скандинавських-мов-а-не-західногерманських.html «Англійська мова належить до скандинавських мов, а не західногерманських?»]</ref>
== Приклад ==
«Заповіт» [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченка]] англійською мовою (переклав Джон Вейр)
<table class = "wikitable" width="300">
<tr>
<td>
: '''MY TESTAMENT'''
: When I am dead, bury me: In my beloved Ukraine,
: My tomb upon a grave mound high: Amid the spreading plain,
: So that the fields, the boundless steppes,
: The Dnipro's plunging shore: My eyes could see, my ears could hear: The mighty river roar.
: When from Ukraine the Dnipro bears: Into the deep blue sea: The blood of foes … then will I leave: These hills and fertile fields — : I'll leave them all and fly away: To the abode of God,
: And then I'll pray …. But till that day: I nothing know of God.
: Oh bury me, then rise ye up: And break your heavy chains: And water with the tyrants' blood: The freedom you have gained.
: And in the great new family,
: The family of the free,
: With softly spoken, kindly word: Remember also me.
</td>
</div></td></tr></table>
'''Джерело''': [https://web.archive.org/web/20090917121457/http://ukrlib.com/zapovit/Angliiska.html Українська бібліотека]
== Література ==
* ''Андрейчук Н. І.'' Семіотика лінгвокультурного простору Англії кінця XV — початку XVII століття. — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2011. — 277 с.
* ''Балла М. І.'' Англо-український словник: в 2 т. — К.: Освіта, 1996.
* ''Балла М. І., Попов Є. Ф.'' Великий українсько-англійський словник. — 5-те вид. — К.: Чумацький Шлях, 2007. — 703 c.
* ''Баранцев К. Т.'' Англо-український фразеологічний словник. — 2-ге вид., випр. — К.: Знання, 2005. — 1056 с.
* ''Бровченко Т. О., Бант І. Н.'' Фонетика англійської мови. — К.: Рад. шк., 1964. — 270 с.
* ''Верба Л. Г.'' Історія англійської мови. — Вінниця: Нова книга, 2004. — 304 p.
* ''Верба Л. Г.'' Порівняльна лексикологія англійської та української мов. — Вінниця: Нова книга, 2003. — 160 с.
* ''Жлуктенко Ю. О.'' Порівняльна граматика англійської та української мов. — К.: Рад. шк., 1960. — 160 с.
* ''Зацний Ю. А.'' Розвиток словникового складу сучасної англійської мови. — Запоріжжя: Вид-во Запорізького держ. ун-ту, 1998. — 430 с.
* ''Корунець І. В.'' Порівняльна типологія англійської та української мов. — 3-тє вид., випр. й доп. — Вінниця: Нова Книга, 2004. — 460 с.
* ''Костюченко Ю. П.'' Історія англійської мови. — К.: Рад. шк., 1963. — 426 с.
* ''Кухаренко В. А.'' Інтерпретація тексту. — Вінниця: Нова книга, 2004. — 261 с.
* ''Мостовий М. І.'' Лексикологія англійської мови. — Х.: Основа, 1993 . — 255 с.
* ''Раєвська Н. М.'' Лексикологія англійської мови. — К.: Вища шк., 1979. — 301 с.
* [http://inmo.org.ua/assets/files/Selihey.%20Z%20istoriji%20puryzmu%20v%20anhlijs%E2%80%99kij%20literaturnij%20movi.%20I%20(2017).pdf ''Селігей П. О.'' З історії пуризму в англійській літературній мові. I // Мовознавство. — 2017. — № 5. — С. 3‒18.]
== Примітки ==
{{reflist|2}}
== Посилання ==
{{InterWiki|en|Main Page|англійською|}}
* Англійська мова на сайті [[Ethnologue]]: [[ethnologue:eng|English. A language of United Kingdom]] {{ref-en}}
* Англійська мова на сайті Glottolog 3.0: [http://glottolog.org/resource/languoid/id/stan1293 Language: English] {{ref-en}}
* Англійська мова на сайті [[Світовий атлас мовних структур|WALS Online]]: [http://wals.info/languoid/lect/wals_code_eng Language English] {{ref-en}}
{{Вікіпосилання
|Вікісловник = Категорія:Англійська мова
}}
{{Вікіцитати1}}
{{Wiktionary|Категорія:Англійська мова}}
{{Бібліоінформація}}
{{Германські мови}}
{{Мови ЄС}}
{{Мови ООН}}
{{ВП-портали|Мовознавство|Велика Британія|Англія}}
{{DEFAULTSORT:Англійська мова}}
[[Категорія:Англійська мова| ]]
[[Категорія:Германські мови]]
[[Категорія:Західногерманські мови]]
[[Категорія:Аналітичні мови]]
[[Категорія:Флективні мови]]
[[Категорія:Англія]]
[[Категорія:Мови Європи]]
[[Категорія:Мови SVO]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Мови Сінгапуру]]
[[Категорія:Мови Індії]]
[[Категорія:Мови Антигуа і Барбуди]]
[[Категорія:Мови Белізу]]
[[Категорія:Мови Барбадосу]]
[[Категорія:Мови Багамських Островів]]
[[Категорія:Мови США]]
[[Категорія:Мови Канади]]
[[Категорія:Мови Гаяни]]
[[Категорія:Мови Великої Британії]]
[[Категорія:Мови Ірландії]]
[[Категорія:Мови Австралії]]
[[Категорія:Мови Нової Зеландії]]
[[Категорія:Мови Ямайки]]
[[Категорія:Мови Ботсвани]]
[[Категорія:Мови Камеруну]]
[[Категорія:Мови Фіджі]]
[[Категорія:Мови Гани]]
[[Категорія:Мови Південно-Африканської Республіки]]
[[Категорія:Мови Науру]]
[[Категорія:Мови Нігерії]]
[[Категорія:Мови Кенії]]
[[Категорія:Мови Малаві]]
[[Категорія:Мови Пакистану]]
[[Категорія:Мови Південного Судану]]
[[Категорія:Мови Руанди]]
[[Категорія:Мови Есватіні]]
[[Категорія:Мови Самоа]]
[[Категорія:Мови Лесото]]
[[Категорія:Мови Намібії]]
[[Категорія:Мови Малайзії]]
[[Категорія:Мови Папуа Нової Гвінеї]]
[[Категорія:Мови Гренади]]
[[Категорія:Мови Домініки]]
[[Категорія:Мови Федеративних Штатів Мікронезії]]
[[Категорія:Мови Маврикію]]
[[Категорія:Мови Палау]]
[[Категорія:Мови Північних Маріанських Островів]]
[[Категорія:Мови Танзанії]]
[[Категорія:Мови Сьєрра-Леоне]]
[[Категорія:Мови Сейшельських Островів]]
[[Категорія:Мови Сент-Кіттсу і Невісу]]
[[Категорія:Мови Сент-Вінсенту і Гренадин]]
[[Категорія:Культурна глобалізація]]
| |||