Бетті Девіс: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
мНемає опису редагування Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
Рядок 33:
Рут Елізабет Девіс народилася 5 квітня 1908 р. в місті [[Ловелл (Мічиган)|Ловелл]], штат [[Мічиган|Мічіган]], в родині студента юридичного факультету Гарлоу Моррелла Девіса (1885—1938) і Рут Огасти Фавор (1885–1961). У неї була молодша сестра Барбара Геррієт (нар. 25 жовтня 1909 р.) В 1915 р. батьки розлучилися, обох дочок було відправлено до школи-інтернату, та через деякий час Бетт з матір'ю та сестрою переїхали до [[Нью-Йорк|Нью-Йорка]]. Там юна Девіс процювала фотографом, вивчала акторську майстерність та розпочала кар'єру в якості театральної актриси на [[Бродвей|Бродвеї]].
Але вже в 1930 р. Девіс вирушила до [[Голлівуд|Голлівуду]] на кінопроби, які виявилися невдалими. Проте їй усе ж вдається отримати другорядну роль в стрічці «<nowiki/>[[Погана сестра]]<nowiki/>». Згодом
Вже в 1935 р. Девіс отримала першу номінацію на премію [[Оскар (кінопремія)|Оскар]] як краща актриса за роль Мілдред у фільмі «<nowiki/>[[Тягар пристрастей людських (фільм, 1934)|Тягар пристрастей людських]]<nowiki/>» (1934, за романом [[Сомерсет|Сомерсета Моема]]), а вже наступного року виграла її за роль алкоголічки в фільмі «Небезпечна» (1935). Після перемоги Девіс стала вимагати від керівництва студії або більшої свободи щодо вибору ролей, або розторгнення контракту, і навіть звернулася до суду. Порушуючи контракт, вона поїхала до [[Лондон|Лондона]], де отримала пропозицію зіграти в двох стрічках. Та суд вирішив справу на користь студії, тож актриса мала повернутися до Голлівуду.
1930-ті та 1940-ві роки стали сплеском її кінокар'єри. Вже в 1938 р. вона отримала другий Оскар за кращу жіночу роль в драмі «<nowiki/>[[Ієзавель (фільм, 1938)|Ієзавель]]<nowiki/>» [[Вільям Вайлер|Вільяма Вайлера]], де зіграла роль норовливої красуні з американського [[Глибокий Південь|Півдня]]<ref>{{Cite web|title=How Bette Davis Became a Hollywood Icon By Refusing to Conform at Every Turn|url=https://www.vanityfair.com/hollywood/2016/04/bette-davis-birthday|website=Vanity Fair|accessdate=2019-11-30|language=en|first=Condé|last=Nast}}</ref>. В 1941 р. Девіс було обрано президентом [[Академія кінематографічних мистецтв і наук|Американської кіноакадемії]], але вона залишила посаду два місяці потому. Великий успіх мали такі фільми за її участю, як «Особисте життя Єлизавети і Ессекса» (1939) з [[Еррол Флінн|Ерролом Флінном]] і [[Олівія де Гевіленд|Олівією де Гевіленд]], «<nowiki/>[[Хуарес (фільм)|Хуарес]]<nowiki/>» (1939), «Перемогти морок» (1939), «Лист» (1940), «Усе це і небо на додачу» (1940), «Лисички» (1941, за п'єсою Ліліан Гелман), «Вперед, мандрівник» (1942), «У цьому наше життя» (1942), «Містер Скеффінгтон» (1944, за романом [[Елізабет фон Арнім]]), «Вкрадене життя» (1946, де вона зіграла сестер-близнючок), і [[Нуар (кіно)|фільм-нуар]] «За лісом» (1949).
В 1950 р. вона зіграла роль Марго Ченнінг в кінофільмі «<nowiki/>[[Все про Єву]]<nowiki/>» [[Джозеф Манкевич|Джозефа Манкевича]], яка принесла їй ще одну номінацію на Оскар. Успішними були ролі в таких стрічках, як «Зірка» (1952), «Центр бурі» (1956) і «Цап відбувайло» (1959, за романом [[Дафна дю Мор'є|Дафни дю Мор'є]]) з [[Алек Гіннесс|Алеком Гіннессом]]. Але це вже був спад кінокар'єри Девіс.
| |||