Йоганн Вольфганг фон Гете: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Mykola7 (обговорення | внесок) м Відкинуто редагування 109.87.250.219 (обговорення) до зробленого Ата Мітка: Відкіт |
Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка Android |
||
Рядок 1:
{{Письменник
| Ім'я = Йоганн-Вольфґанґ фон Ґете
▲| Фото = Der junge Goethe, gemalt von Angelica Kauffmann 1787.JPG
| Ширина = 240px
| Підпис =
Рядок 24 ⟶ 23:
| Сайт = <!-- офіційний сайт -->
}}
'''
Вважається засновником сучасної [[німецька література|німецької літератури]], лідер [[романтизм|романтичного]] руху «[[Буря і натиск]]». У галузі [[Ботаніка|ботаніки]] вважається засновником [[порівняльна морфологія|порівняльної морфології]] рослин. Його роботи містять епічні та ліричні вірші, написані в різних стилях; прозу та віршові драми; мемуари; автобіографію; літературну та [[Естетика|естетичну]] критику; трактати з [[Ботаніка|ботаніки]], [[Анатомія|анатомії]]; чотири романи. Крім того, відомі численні літературні та наукові фрагменти, понад 10000 листів і близько 3000 малюнків.
.
Перша його велика наукова робота про метаморфози рослин була опублікована в 1788 році після повернення Ґете з турне Італією. У 1791 році був призначений директором театру у Веймарі, а в 1794 році познайомився з відомим драматургом, істориком і філософом [[Йоганн-Фрідріх Шіллер|Фрідріхом Шіллером]]. У цей період Ґете опублікував свій другий роман «''Wilhelm Meisters Lehrjahre''» і в 1808 році — першу частину найзнаменитішої драми [[Фауст (Ґете)|«Фауст»]]. Його бесіди та велика кількість спільних починань з Шіллером, [[Йоганн Готліб Фіхте|Фіхте]], [[Йоганн-Готфрід Гердер|Гердером]], [[Александер фон Гумбольдт|Александром фон Гумбольдтом]], [[Вільгельм фон Гумбольдт|Вільгельмом фон Гумбольдтом]] і [[Фрідріх Шлегель|Фрідріхом Шлегелем]] протягом 1790-х років мали спільну назву — [[Веймарська республіка|"веймарський]] [[класицизм|класицизм"]].<blockquote>''Цей велетень був міністром у карликовій німецькій державі. Він ніколи не міг рухатися вільно. Про сидячого на троні Юпітера Фідія в Олімпії казали, що якби він колись раптом встав, він проломив би головою дах храму. Таким самим було становище Ґете у Веймарі: якби він колись раптом повстав зі свого нерухомого спокою і випростався, то він пробив би державний дах або, що ще ймовірніше, розбив би собі ним голову.'' ([[Генріх Гейне]])</blockquote><blockquote>''Він був яскравим прикладом того, як античні ідеали збагачували сучасну культуру.'' ([[Ентоні Графтон]])</blockquote>
|