Лисиця і виноград: відмінності між версіями

'''«Лисиця і виноград»''' - — [[байка]] давньогрецького байкаря [[Езоп|Езопа]]а (VI століття до н.  е.), засновника жанру "«байки"».

Точно час створення байки Езопом невідомо, орієнтовно  — VI століття до н.  е. До нас байка дійшла у латинському варіанті [[Федр]]а і в декількох грецьких варіантах - — [[Бабрій|Бабрія]]. У довіднику Едвіна [[Перрі]] ( Рerry Index) байка зазначена під числом 15. Перший байкар світу був уважним до людських проблем. Він радив розкрити очі і критично подивитися на себе. У байці "«Лисиця і виноград"» Езоп у образах тварин висміяв недалеких людей та їхні вади.

Сюжет байки «Лисиця і виноград» простий. Розповідається про те, як Лисиця намагалася дістати виноград, але ягоди були надто високо. Вона так і не скуштувала їх. Тоді вона сказала, що виноград ще зелений і пішла собі. Мораль Езопа лаконічна і влучна: «Так і деякі люди не можуть досягти успіху через брак сили, а звинувачують у цьому обставини».

У байці дві частини: спочатку йде оповідна (розповідь), потім повчальна (мораль). Мораль є короткою та влучною і містить елемент повчання.

У прозовому тексті байки з іронією описана ситуація, коли невдача оправдується тим, що насправді не було мети досягти успіху. [[Езоп]] висміює людські вади: лінь і відсутність бажання думати. У образі Лисиці зображена людина, яка не хоче прикладати зусилля для досягнення мети, ухиляється від праці і таким чином нічого не досягає. Алегоричний образ Лисиці втілює хитрість, прагнення до легкої наживи, небажання чесно і наполегливо працювати.

== Наслідування байки ==

Байки Езопа наслідували в різні часи представники різних народів. Давньоримський байкар [[Федр]] (близько 15 р. до н. е. – — близько 50 р. н. е.) переповідає байку Езопа в шести рядках. Стиль Федра схематичний, стислий, абстрактний. У давньогрецького байкаря [[Бабрій|Бабрія]] (II  ст. н. е) текст байки також лаконічний - — вісім рядків. Дослідники вважають, що байка дійшла до нас без істотних змін в деталях сюжету.

У XVII столітті у Франції сюжет Езопа був перекладений Лафонтеном для байки Le Renard et les Raisins. Згодом цей сюжет був використаний скульптором П'єром Жюльєном для пам'ятника Лафонтену. Особливою заслугою Лафонтена в європейській літературі є розробка жанру віршованої байки.

Російською мовою байку переповідали і перекладали [[Тредіаковський Василь Кирилович|Василь Тредіаковський]] (ХVІІІст.), [[Сумароков Олександр Петрович|Олександр Сумароков]] (ХVІІІст.), [[Крилов Іван Андрійович|Іван Крилов]] ХІХ ст.), [[Толстой Лев Миколайович| Лев Толстой]] (ХІХ ст.) та інші. Цікаво, що у байці Івана Крилова наголошується, що виноград був стиглий: «грона червоніли».

Українець [[ Глібов Леонід Іванович|Леонід Глібов]] (ХІХ ст.) надихався демократизмом, життєвістю, національним колоритом байки Лафонтена. Байкар наслідував французького байкаря, додавав свої оригінальні барви у віршовану байку.

== Інтерпретація байки ==

* Езоп (1981) - — фільм - — вистава

* teatr.kolomyya.org Гільєрме Фігейредо "«Лисиця й Виноград (Езоп)"» комедія-гротеск

* https://www.youtube.com/watch?v=z9PiMXZ7XSQ. - Лисиця і виноград.

* [[Езоп (фільм)]]. Вистава за п'єсою Гільєрме Фігейредо «Лисиця і виноград»(1957  р.)

* Уроки зі світової літератури в 6 класі (Серія «Бібліотека словесника») О.  М.  Ніколенко, Л.  В.  Мацевко, О.  В.  Орлова та ін.  — К. Грамота, 2014.

* Лисиця і виноград - — ЕЗОП - — МУДРІСТЬ БАЙКИ. - — Світова література 6 клас - — Ніколенко О. М. - — Грамота 2014.

* http://klas.sadzhavka.org.ua/mod/page/view.php?id=59

[[Категорія:Байкарі]]