Дмитрівка (Черкаська область): відмінності між версіями

'''Дми́трівка'''  — [[село]] в [[Україна|Україні]], в [[Золотоніський район|Золотоніському районі]] [[Черкаська область|Черкаської області]], центр [[сільська рада|сільської ради]]. [[Населення]]  — 1391 чоловік.

Село розташоване на [[річка|річці]] [[Супій (притока Дніпра)|Супій]] за 16 [[км]] на [[захід]] від районного центру  — [[місто|міста]] [[Золотоноша]] та за 4  км від залізничного полустанку Супій.

За переказами старожилів, село існувало ще за кріпаччини. Його засновником був кріпак Дмитренко Дмитро, який втік від поміщика і став жити в [[ліс]]і, на березі річки Супій, на «старому селі», що нині за 3  км на південний захід від центру села. Після скасування [[Запорозька Січ|Запорозької Січі]] [[Катерина ІІ|Катериною ІІ]] в село прибуло чимало [[козак]]ів, які становили половину всього населення.

Наприкінці [[18 століття|XVIII]]  — на початку [[XIX століття]] в Дмитрівці з'явилися поміщики  — Кононович і Платковський, які, маючи родючу землю, віддавали її в [[оренда|оренду]] бідному населенню. У центрі села була [[Церква (храм)|церква]], «монополька» та [[крамниця]] [[євреї|єврея]].

У [[1870-ті|70-х]] роках XIX століття відкрито початкову школу, а в [[1912]] році  — 6-й клас, до якого вступило 5 учнів.

За даними на [[1859]] рік у власницькому і козацькому селі [[Золотоніський повіт|Золотоніського повіту]] [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]], мешкало 1059 осіб (460 чоловічої статі та 599 &nbsp;— жіночої), налічувалось 156 дворових господарств, існувала православна церква<ref>{{ПлГ-СНМ-1862|977}}</ref>.

Під час [[окупація|окупації]] села нацистами розстріляно із Дмитрівки 42 особи, в тому числі голову колгоспу П. &nbsp;Т. &nbsp;Ярмолу, депутата Верховної Ради УРСР [[Слива Олександра Корніївна|О. &nbsp;К. &nbsp;Сливу]], [[дружина (жінка)|дружину]] і [[дитина|дітей]] голови колгоспу Г. &nbsp;П. &nbsp;Кісільова. 369 дмитрівців брали участь у [[Друга світова війна|Другій світовій війні]], з них 194 нагороджені бойовими [[орден (нагорода)|орденами]] і [[медаль|медалями]], 263 чоловіка загинули. На вшанування їх пам'яті в селі споруджено обеліск Слави та [[пам'ятник]] Невідомоиу солдатові.

На початок [[1970-ті|1970-х]] років колгосп «Більшовик» мав в користуванні 3,1 тисяч [[га]] [[сільськогосподарські угіддя|сільськогосподарських угідь]], в тому числі 2,2 га [[рілля|орної землі]]. В господарстві вирощували [[зернові культури|зернові]] і [[технічні культури]], було розвинуте [[тваринництво]]. Працювали [[електростанція]], [[млин]], лісопильня. На той час в селі діяли [[середня школа]], будинок культури на 750 місць, [[бібліотека]] з фондом 12,6 тисяч [[книга|книг]], дитячі ясла, садок, [[фельдшерсько-акушерський пункт]], відділення зв'язку, ощадна каса.

* [[Світличний Григорій Лаврентійович]] &nbsp;— [[Герой Радянського Союзу]]<ref>[http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=4271 www.warheroes.ru]{{ref-ru}}</ref>;

* [[Павленко Людмила Володимирівна|Людмила Павленко]] &nbsp;— член паралімпійської збірної України, майстер міжнародного класу з [[біатлон]]у і лижних гонок, чотирикратна чемпіонка світу.

* [[Левчик Валентина Миколаївна]] &nbsp;— Герой Соціалістичної праці, депутат Верховної Ради УРСР 6-10-го скликань.