Греко-турецький обмін населенням 1923: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м орфографія
See-Saw Itch (обговорення | внесок)
м →‎Переселення: оформлення
Рядок 6:
 
== Переселення ==
Грецький керівник [[Елефтеріос Венізелос]] прагнув повернути Греції велич [[Візантія|Візантійської імперії]], однак він переоцінив сили Греції та недооцінив сили супротивника, який не бажав поступатись. За [[Лозаннський мирний договір (1923)|Лозаннським мирним договором]] після поразки Греції у [[Греко-турецька війна 1919—1922|Греко-турецькій війні 1919-19221919–1922]] років вона втратила право на округ [[Ізмір]] (Смірна) та Східну Фракію. Це прирекло християнське населення округу (яке становило 71% населення довоєнного Ізміру) на винищення турецькими військами, які влаштовували пожежі у вірменському та грецькому секторах міста. Незабаром їхосновну основнамасу масагреків булабуло евакуйованаевакуйовано вдо [[Афіни|Афін]], багато виїхаливиїхало до Америки та [[Австралія|Австралії]].
 
Проте Обмінобмін є лише частиною ланцюга подій, які греки в цілому називають ''Малоазійською катастрофою''. Значні переміщення біженців та переміщення населення вже сталися після [[Балканські війни|Балканських воєн]], [[Перша світова війна|Першої світової війни]] та [[Греко-турецька війна 1919—1922|Греко-турецької війни 1919—19221919–1922]] ррроків. До них відносяться обмін та вигнання близько 500 000 турків з Греції та близько 1 500 000 греків з [[Мала Азія|Малої Азії]], [[Анатолія|Анатолії]] та [[Східна Македонія та Фракія|Східної Фракії]].
 
За підписаною Конвенцією майже всі православні греки (греко- або туркомовні) у Малій Азії, в тому числі Середньої Анатолії (караманліди  — жителі [[Караман]]у та [[Каппадокія|Каппадокії]]), [[Іонія|Іонії]] (міста [[Смірна]] та [[Айвалик]]), [[Понт]]ійської області (наприклад, міста [[Трапезунд]], [[Самсун]]), регіону [[Віфінія]] (міста [[Нікомедія]], [[Кадикьой]]), Східної Фракії та в інших регіонах, були вислані з турецької території. Таких налічувалосьнараховувалося близько півмільйона осіб. Ще мільйон греків було виселено вже у ході «чищення» з боку турецьких збройних сил, перш ніж договір був підписаний. При цьому близько 500 тис. осіб були вигнані з Греції, в основному турки, але в тому числі й інші мусульмани: [[роми]], [[помаки]], мусульмани албанці та [[мегленорумуни]].
 
Завдяки цьому [[Салоніки]] — стародавнє грецьке місто, яке втратило до початку 16 століття свою християнську більшість, було фактично рееллінізоване. Також ці події значною мірою позначились на [[Крит]]і, який став суто грецьким та християнським. При цьому такі турецькі міста, як [[Едірне]], Ізмір залишились без своїх християнських мешканців. Греко- та туркомовні мусумальни острову були виселені з Греції до Анатолії, проте деякі критяни тікали до [[Сирія|Сирії]], [[Ліван]]у та [[Єгипет|Єгипту]]. Багато з них донині вважають себе етнічними греками, і навпаки  — греки Малої Азії, що пізніше прибули на Крит, зберігають свою самобутність: діалект, звичаї та кухню.
 
== Наслідки ==