Вікіпедія

Яновський Юрій Іванович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Виправлено помилки
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
оформлення
Рядок 3:
| Ім'я = Юрій Іванович Яновський
| Оригінал імені =
| Фото = Ю. І. Яновський; м. Київ, 1946Yuriy рYanovskiy.pngjpg
| Ширина = 250px
| Підпис = Юрій Яновський. Київ, 19461928 р.
| Ім'я при народженні = Георгій Іванович Яновський
| Псевдоніми = Георгій Ней, Юрій Юрченко
Рядок 30:
 
=== Походження ===
Народився [[27 серпня]] [[1902]]&nbsp;року в селі МайорівкаМайєрове (тепер село [[Нечаївка (Компаніївський район)|Нечаївка]] [[Компаніївський район|Компаніївського району]] [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]]) в родині заможного землевласника (за життя Юрій Яновський вказував, що народився в м.&nbsp;[[Єлисаветград]] у родині службовця<ref>[[Українська Радянська енциклопедія|УРЕ]] // Яновський Юрій Іванович</ref>) Івана Миколайовича Яновського та його дружини Марії Мусіївни з дому Здорик. Рід Яновських сягає XVI&nbsp;ст. та одного походження з дворянським родом [[Гоголі-Яновські|Гоголів-Яновських]]<ref>Юрій Яноський: життя і творчість: книга для вчителя</ref><ref>Матівос Ю. Микола Гоголь і Юрій Яновський&nbsp;— родичі // Голос України.&nbsp;— 2002.&nbsp;— 31 жовт. (No201).&nbsp;— С. 18-19.</ref>: [[Гоголь-Яновський Опанас Дем'янович|Опанас Гоголь-Яновський]] (дід [[Микола Гоголь|Миколи Гоголя]]) був старшим братом Кирила Яновського&nbsp;— прапрапрадіда Юрія Яновського. Згідно з дослідженнями [[Плачинда Сергій Петрович|Сергія Плачинди]], опублікованими в біографічному романі «Юрій Яновський», Микола Максимович Яновський (дід Ю. Яновського) належав до козацької старшини і після скасування [[Ліквідація автономії Гетьманщини|Війська Запорозького]] отримав дворянський титул. Однак після чергового перепису він не був затверджений, і Микола Максимович був записаний у менш престижний стан&nbsp;— «єлисаветградського міщанина»<ref>[http://m.day.kyiv.ua/uk/article/poshta-dnya/budynok-z-viknamy-na-staru-fortecyu Маловідомі факти про рід і дитинство Юрія Яновського]</ref>.
 
=== Освіта ===
Рядок 47:
 
=== «Майстер корабля» ===
«Майстер корабля»&nbsp;— перший роман Ю.&nbsp;Яновського, написаний упродовж 1927—1928 років. Твір стилізовано як кіномемуари, в його основу покладено досвід роботи автора на Одеській кіностудії і його співпрацю із В.&nbsp;Кричевським, П.&nbsp;Нечесою, О.&nbsp;Довженком та Ітою и не тільки в житті Пензо, які згодом стали прототипами головних героїв. Сюжет є нетиповим для тогочасної літератури, описується процес зйомок фільму та будування справжнього вітрильника для декорацій. Крім того, в текст органічно вплітаються спогади головного героя То-Ма-Кі про минуле, записи синів та коханої Тайях, дивовижні пригодницькі історії моряків і власні міркування.
 
Роман вирізняється з-поміж інших праць Ю.&nbsp;Яновського зосередженістю на мистецькій проблематиці та максимальною увагою до самого творчого процесу. Роман насичений роздумами творця про сенс людського життя, старість і молодість, таємниці людської душі, пошуки гармонії, краси, а також про мету цілого мистецького покоління: «І як було всім зрозуміти, що в мене одна наречена, наречена з колиски, про яку я думав, мабуть, і тоді, коли не вмів ще говорити. Наречена, що для неї я жив ціле життя, їй присвятив сталеву шпагу й за неї підставляв під мечі важкий щит. Сімдесят років стою я на землі, пройшли переді мною покоління чужих і рідних людей, і всім я з гордістю дивився в вічі, боронячи життя й честь моєї нареченої, її коси, як струмені, розлились по землі, її руки, як благословення, лягли на поля, її серце палає, як серце землі, посилаючи жагучу кров на нові й нові шляхи. Для неї я був сміливий і впертий, заради неї я хотів бути в першій лаві бійців&nbsp;— бійців за її розквітання. Для неї я полюбив море, поставив на гербі якір, залізний важкий якір, що його приймають усі моря світу, і колишеться над ним могутній корабель. Культура нації&nbsp;— звуть її».[http://ukrclassic.com.ua/katalog/ya/yurij-yanovskij/1138-yurij-yanovskij-majster-korablya]
Рядок 56:
 
=== Ідейний сенс назви новели «Подвійне коло» ===
[[Файл:Yuriy Yanovskiy.jpg|міні|180пкс|Юрій Яновський. Київ, 1920-ті роки]]▼
«Подвійне коло»&nbsp;— це назва першої новели роману Ю.&nbsp;Яновського «Вершники». Трагічні події описані в ній: п'ять братів Половців зустрічаються на кривавих дорогах громадянської війни. Підіймає руку брат на брата, бо хоч i одного роду, та до різних берегів прибились вони: Андрій командував загоном Добровільноï армії Денікіна, Оверко воював у кінноті Петлюри, Панас i Сашко були махновцями, а Іван&nbsp;— бійцем Червоноï армії. Андріïв загін потрапляє в полон до петлюрівців. Під Компаніївкою, охоплені безумством війни, люди калічать, убивають одне одного. Справжнім пеклом стала земля. I великий грішник Оверко вбиває свого брата Андрія. А коли перед смертю Андрій нагадує братові слова батька: «Тому роду немає переводу, де брати милують згоду», Оверко відповідає: «Рід&nbsp;— це основа, а найперше держава, а коли ти на державу важиш, тоді рід хай плаче, тоді брат брата зарубає». Драматично i правдиво описане це перше коло страшних випробувань, що випали на долю братів.
 
Рядок 73 ⟶ 72:
 
=== Останні роки життя ===
▲[[Файл:YuriyЮ. YanovskiyІ.jpg Яновський; м. Київ, 1946 р.png|міні|180пкс200пкс|Юрій Яновський. Київ, 1920-ті роки1946]]
Бувши слабкого здоров'я, Яновський, проте, довго витримував тиск безнастанних репресій і капітулював щойно під кінець життя збіркою з мистецького погляду анемічних «Київських оповідань» ([[1948]]). Помер Юрій 25 лютого 1954 року. Попри це, твори Яновського нарівні з творчістю таких визначних майстрів слова, як [[Тичина Павло Григорович|П.&nbsp;Тичина]], М.&nbsp;Хвильовий, [[Зеров Микола Костянтинович|М.&nbsp;Зеров]], М.&nbsp;Рильський, Є.&nbsp;Плужник, увійшли в класичний фонд літератури українського відродження першої половини [[XX]]&nbsp;ст.
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Яновський_Юрій_Іванович