Вулиця Словацького (Львів): відмінності між версіями

'''Ву́лиця Слова́цького''' — вулиця у [[Галицький район (Львів)|Галицькому районі]] [[Львів|Львова]]. Вулиця є уявним продовженням [[Вулиця Січових Стрільців (Львів)|вулиці Січових Стрільців]] та прямує до перехрестя з вулицями [[Вулиця Коперника (Львів)|Коперника]] та [[Вулиця Стефаника (Львів)|Стефаника]]. Прилучається [[Вулиця Крушельницької (Львів)|вулиця КрушельницкоїКрушельницької]].

'''[[Словацького, 1 (Львів)|№&nbsp;1.]]''' Будівля Головної пошти, споруджена у [[1887]]—[[1889]] роках на колишніх ґрунтах греко-католицької семінарії. Проект [[Гавришкевич Сильвестр|Сильвестра Гавришкевича]] у стилі неоренесансу попередньо відкоригований у [[Відень|Відні]] архітектором Фрідріхом Зетцом. Нагляд за будівництвом здійснював [[Йозеф Браунзайс]], роботи виконувала будівельна фірма [[Людвік Балдвін-Рамулт|Людвіка Балдвіна-Рамулта]] і [[Юліан Цибульський|Юліана Цибульського]]. Під час [[Українсько-польська війна 1918—1919|українсько-польської війни]] тут відбувались запеклі бої, внаслідок чого будівлю сильно понищено. [[1923]] року за проектом [[Альфред Захаревич|Альфреда Захаревича]] та [[Євген Кароль Червінський|Євгена Червінського]] завершено перебудову, під час якої у центрі внутрішнього подвір'я добудовано флігель, замінено перекриття, переобладнано усі комунікації, фасади набули рис модернізованого класицизму. На аттиках з'явились стилізовані рельєфи, виконані ймовірно [[Юліуш Белтовський|Юліушем Белтовським]]. У [[міжвоєнний період]] тут містилася Дирекція пошт і телеграфів.{{sfn|Голубець|1925|с=171}} У [[1949]]—[[1950]] роках проведено чергову реконструкцію, котра переважно торкнулась інтер'єрів. Наступна реконструкція відбулась у [[1973]]—[[1975]] роках за проектом [[Огранович Аполлон Сергійович|Аполлона Ограновича]]. Скульптурні композиції інтер'єру розроблені [[Мисько Еммануїл Петрович|Еммануїлом Миськом]], вітражі&nbsp;— Ярославом Серветником. [[1985]] року проведено реставрацію фасаду.<ref>''Сьомочкін&nbsp;І.'' Будинки Головної пошти на тлі історії її розвитку (XVIII—XX&nbsp;ст.) // [[Галицька брама (часопис)|Галицька брама]].&nbsp;— 1996.&nbsp;— №&nbsp;23.&nbsp;— С. 6—7.</ref>{{sfn|Архітектура Львова|2008|с=548}} Будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення №&nbsp;271-м.<ref name="пам’ятки"/> За радянських часів в приміщенні поштамту містився також обласний відділ центрального управління з розповсюдження друкованих видань «{{Нп|Союздрук|Союздрук|ru|Союзпечать}}».{{sfn|Дудыкевич|1949|с=123}}

'''№&nbsp;8, 10.''' Прибуткові будинки Л.&nbsp;Бачевського, зведені за проектом [[Ян Томаш Кудельський|Яна Томаша Кудельського]] у [[1892]]—[[1894]] роках (будинок №&nbsp;10 має також №&nbsp;37 на [[Вулиця Дорошенка (Львів)|вулиці Дорошенка]])<ref>{{книга |автор = [[Бірюльов Юрій Олександрович|Бірюльов&nbsp;Ю.&nbsp;О.]]|частина = Кудельський Ян Томаш |заголовок = [[Енциклопедія Львова]]|оригінал = |посилання = |відповідальний = За редакцією А.&nbsp;Козицького |видання = |місце = Львів|видавництво = Літопис|рік = 2010|том = 3|сторінки = 653|сторінок = |серія = |isbn = 978-966-7007-99-7|тираж = }}</ref>. В будинку №&nbsp;8 наприкінці [[XIX]]&nbsp;— початку [[XX]] століть мешкав директор [[Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша|Державної промислової школи]], автор проекту [[Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької|Львівського оперного театру]], архітектор [[Зиґмунт Ґорґолевський]].<ref>{{книга |автор = Бірюльов&nbsp;Ю.&nbsp;О.|частина = Ґорґолевський Зиґмунт|заголовок = [[Енциклопедія Львова]]|оригінал = |посилання = |відповідальний = За редакцією А.&nbsp;Козицького та І.&nbsp;Підкови|видання = |місце = Львів|видавництво = Літопис|рік = 2007|том = 1|сторінки = 635|сторінок = |серія = |isbn = 978-966-7007-68-8|тираж = }}</ref> У 1940-1950-х роках працювала державна фотографія Львівського обласного відділу «Укрфото».{{sfn|Дудыкевич|1949|с=170}}

'''[[Словацького, 14 (Львів)|№&nbsp;14]].''' Адміністративний будинок, зведений фірмою [[Міхал Улям|Міхала Уляма]] у [[1911]]&nbsp;— [[1912]] роках.<ref>{{книга |автор = [[Тимофієнко Володимир Іванович|Тимофієнко&nbsp;В.&nbsp;І.]]|частина = Улям М. |заголовок = Зодчі України кінця XVIII&nbsp;— початку XX століть. Біографічний довідник|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = К.|видавництво = НДІТІАМ|рік = 1999|том = |сторінки = |сторінок = |серія = |isbn = 966-7452-16-6 |тираж = }}</ref> В будинку на початку ХХ століття містився сільськогосподарський синдикат.<ref name="KA-374"/> У [[міжвоєнний період]] тут містився «Банк земельний іпотечний у Львові».<ref>Ilustrowany informator miasta Lwowa...&nbsp;— S. 51.</ref> В будинку мешкав один з керівників [[Українське лікарське товариство|Українського лікарського товариства]] у міжвоєнний період доктор Мирон Вахнянин.{{sfn|Голубець|1925|с=177}}<ref>''Ганіткевич&nbsp;Я.'' [https://ntsh.org/content/ukrayinska-medicina-lvova-do-pochatku-drugoyi-svitovoyi-viyni Українська медицина Львова до початку Другої світової війни]</ref>Будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення №&nbsp;1033-м.<ref name="пам’ятки"/>

'''№&nbsp;16.''' Житловий колишній прибутковий будинок, зведений [[1876]] року за проектом [[Емануель Галль|Емануеля Галля]].<ref name="АЛ339"/> В цьому будинку у [[міжвоєнний період]] містилося архітектурно-будівельне бюро [[Максимільян Когут|Максимільяна Когута]] та [[Юзеф Тіш|Юзефа Тіша]],<ref>Ilustrowany informator miasta Lwowa...&nbsp;— S. 28.</ref> а також мешкав лікар Людвик Ландау з родиною,<ref>Ilustrowany informator miasta Lwowa...&nbsp;— S. 35.</ref> батько відомої польсько-ізраїльської письменниці [[Іда Фінк|Іди Фінк]].<ref>[http://irp.te.ua/fink-ida/ Тернопільщина. Письменники: Фінк, Іда]</ref>

'''№&nbsp;18.''' Наріжний житловий колишній прибутковий будинок складного планування. Збудований у стилі [[історизм]]у [[1873]] року за проектом Емануеля Галля.<ref name="АЛ339"/> У 1940-1950-х роках кімнату №&nbsp;6 займала міська рада добровільного пожежного товариства.{{sfn|Дудыкевич|1949|с=157}}