Путін Володимир Володимирович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Це не оффтоп, Володимир Путін як голова держави безпосередньо пов'язаний до цих подій Скасування редагування № 26507450 користувача SoloWay (обговорення)
Мітка: Скасування
Немає опису редагування
Рядок 67:
Путін народився у [[Санкт-Петербург|Ленінграді]], де провів дитинство. Вивчав право у [[Санкт-Петербурзький державний університет|Ленінградському державному університеті]]. Упродовж 16 років працював офіцером зовнішньої розвідки [[Комітет державної безпеки СРСР|КДБ]], зокрема 6 років у східнонімецькому [[Дрезден]]і. Путін звільнився зі служби у званні підполковника, повернувся в Росію, де влаштувався проректором ЛДУ. Незабаром став радником, а в 1994 році — першим заступником [[Собчак Анатолій Олександрович|Анатолія Собчака]]. 1996 року переїхав до [[Москва|Москви]], приєднався до команди [[Єльцин Борис Миколайович|Бориса Єльцина]] та став заступником Управління справами Президента РФ. У липні 1998 року Путін очолив [[Федеральна служба безпеки Російської Федерації|Федеральну службу безпеки]]. В серпні 1999 року Єльцин призначив його головою російського уряду. Після відставки останнього Путін став виконувачем обов'язків, а з перемогою на виборах, безпосередньо [[Президент Російської Федерації|Президентом РФ]], здобувши популярність завдяки жорсткій лінії в питанні [[Чечня|Чечні]].
 
Упродовж перших 2 каденцій російська економіка дещозначною мірою відновилась після посткомуністичної депресії та фінансових криз, відбулось зниження [[Безробіття в Росії|безробіття]] та суттєве зростання [[ВВП]], обумовлене, зокрема, збільшенням цін на нафту. Економічні реформи поєднувались із посиленням владної вертикалі, звуженням автономії регіонів, посиленням державного тиску на ЗМІ та зменшенням впливу великих [[Олігархія|олігархів]], майно й статки яких стали залежати від лояльності до режиму. У зовнішній політиці Володимир Путін спершу пропонував співпрацю із Заходом, втім, згодом він проголосив курс на повернення Росії статусу [[Велика держава|великої держави]] й протистояння [[Сполучені Штати Америки|США]] та [[НАТО]]. Після загострення в серпні 2008 року конфлікту навколо [[Південна Осетія|Південної Осетії]] та [[Абхазія|Абхазії]] Росія здійснила [[Російсько-грузинська війна (2008)|вторгнення в Грузію]]. Коли посаду глави держави зайняв близький соратник [[Медведєв Дмитро Анатолійович|Дмитро Медведєв]] Володимир Путін вдруге очолив уряд, залишившись найбільш впливовою фігурою в [[Кремль|Кремлі]]. Грубі порушення на [[Вибори до Державної думи Росії 2011|парламентських виборах 2011]] зумовили хвилю народних хвилювань, тому Путіну довелось зіткнутися із сильним протестних рухом на [[Президентські вибори в Росії 2012|президентських виборах 2012 року]], на яких його вибрали на третій термін. Цей період ознаменувався обмеженням політичної свободи, посиленням традиціоналізму і [[Консерватизм|консерватизму]].
 
Після [[Євромайдан|зміни влади в Україні]] в 2014 Росія [[Анексія Криму|анексувала Крим]], підбурила [[Проросійські виступи в Україні (2014)|сепаратистські заворушення]] в південно-східних регіонах України й здійснила безпосереднє [[Російська збройна агресія проти України (з 2014)|збройне вторгнення на Донбас]], поєднане з активною пропагандистською кампанією. Війна проти України, що стала частиною більш широких зусиль по утвердженню військового та політичного впливу у [[Пострадянські держави|пострадянських державах]], викликала різко негативну реакцію Заходу. 2015 року Росія стала активним учасником [[Громадянська війна в Сирії|громадянської війни в Сирії]] на боці [[Башар аль-Асад|Башара Асада]], а з 2016 розгорнула широкомасштабну кампанію [[Гібридна війна|гібридної війни]], спрямованої на підрив західних демократій, зокрема шляхом впливу на [[Президентські вибори у США 2016|президентські вибори в США]]. Запроваджені проти Росії [[Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер)|міжнародні санкції]] разом із падінням цін на [[Нафта|нафту]] посилили і без того сумнівні фінансові перспективи країни. Втім, економічні проблеми, корупція та [[Отруєння Сергія Скрипаля|скандал зі Скрипалями]] мало вплинули на імідж Володимира Путіна, якого вкотре [[Президентські вибори в Росії 2018|переобрали у 2018]]. Експерти та правозахисні організації критикують поточний російський режим за переслідування та ув'язнення політичних опонентів, обмеження свободи преси, відсутність вільних і чесних виборів.