Вікіпедія

Московське царство: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Usik64 (обговорення | внесок)
11 784 редагування
Немає опису редагування
Рядок 46:
Назва ''Московське царство'' фігурує і в [[Соборне уложення 1649 року|Соборному Уложенні 1649 року]] («''Московское государьство''»)<ref>див. текст уложенія на [[:wikisource:ru:Соборное уложение 1649 года|вікіджерелах]]</ref>.
 
Великий князь московський [[Іван IV Грозний]] у 1547 році<ref name="БВ280"/> самопроголосив себе царем і був вінчаний на царство, <ref> став вживати титул: ''«Великий господарь, Божою милістю цар, Владимирський, Московський, Новгородський, цар Казанський, цар Астраханський, господарь Псковський та великий князь Смоленський, Тверський, Югорський, Пермський, Вятцький, Болгарський та інших держав, та великий князь Новагорода Низовської землі, Черніговський»'' (''рос&nbsp;— «Владимерский, Московский, Новгородский, царь Казанский, царь Астраханский, государь Псковский и великий князь Смоленский, Тверский, Югорский, Пермский, Вятцкий, Болгарский и иных государств и великий князь Новагорода Низовския земли, Черниговский»'')<ref/>, згодом, з розширенням кордонів Московського Царства, до титулу додавались інші монарші домени: ''«цар Сибірський, Повелитель та господарь Іверської землі, Карталинських та Грузинських царів та Кабардинської землі, Черкеських, та Горських князів''» (''рос&nbsp;— «Царь Сибирский, Повелитель и Государь Иверския земли, Карталинских и Грузинских царей и Кабардинския земли, Черкасских и Горских Князей»'').
 
Однак це не змінило його васальної залежності від кримських ханів, оскільки в силі була угода, укладена ще князем Іваном ІІІ з Менглі-Гераєм у 1473 році про «братство і вічну дружбу», за якою кримські хани вважалися спадкоємцями слави Великої Орди, а московити, залишаючись «меншими братами», отримували право передавати княжий титул у спадщину та сплачували [[Данина|данину]]<ref>[https://cyberleninka.ru/article/n/krymskoe-hanstvo-v-xv-xvi-vv-ohlazhdenie-i-razryv-otnosheniy-s-rossiey-i-harakter-vzaimootnosheniy-s-polsko-litovskim-gosudarstvom Крымское ханство в XV—XVI&nbsp;вв. : охлаждение и разрыв отношений с Россией, и характер взаимоотношений с польско-литовским государством]</ref> [[Кримське ханство|Криму]]. Виплата данини, званої в Московії, а пізніше в Росії «поминками»<ref>[[Соловйов Сергій Михайлович|Соловьев С. М.]] [https://dlib.rsl.ru/viewer/01003585590#?page=68 Публичные чтения о Петре Великом.&nbsp;— М.: в унив. тип. «Катков и К», 1872.&nbsp;— С. 62.] {{ref-ru-dor}}</ref>, Криму тривала до кінця XVII століття<ref>{{Cite web|url=http://www.mtss.ru/?page=tyish|title=Поминки&nbsp;— «тыш» в контексте взаимоотношений Руси&nbsp;— России с Золотой Ордой и Крымским юртом|publisher=www.mtss.ru|accessdate=2019-03-08}}</ref> і остаточно припинилася лише в правління [[Петро I|Петра I]] з підписанням [[Константинопольський мирний договір (1700)|Константинопольського мирного договору 1700-го року]]<ref>''Юзефович Т. П.'' [https://books.google.com.ua/books?id=-KA7AAAAcAAJ&hl=uk&pg=PA8&authuser=0#v=onepage&q&f=false Трактат, заключенный в Константинополе, 3 июля 1700 года] // Договоры России с Востоком политические и торговые. Собрал и издал Т. Юзефович.  — СПб.: тип. О. М. Бакста, 1869. — С. 8. {{ref-ru-dor}}</ref> з наступним формулюванням:
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Московське_царство