Вікіпедія

Якуб Харевський: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 27:
'''Якуб Харе́вський''' ({{lang-be|Якуб Харэўскі}}) (справжнє ім'я — '''Якуб Новік''', *[[1900]], [[Харава]] (нині [[Пружанський район]]) — †[[2 квітня]] [[1968]], [[Ріу-Гранді]], [[Бразилія]]) — [[Білорусь|білоруський]] партизанський отаман, один з керівників антирадянського руху опору в Білорусі у 1942-1948 роках.
 
<!-- == БіяграфіяБіографія ==
 
Якуб Новік народився у 1900 році у Берестейському районі західної Білорусі. У віці двадцяти років почав брати участь у антипольській білоруській підпільній організації, став членом Білоруської селянсько-робітничої громади (БСРГ). Згодом став командиром місцевого партизанського загону, змінив своє прізвище на конспіративне ім'я Харевський. Загін Харевського входив до партизанських військ Білоруської народної республіки, однак пізніше, коли втратився зв'язок з керівництвом республіки діяв самостійно. У 1925 році його підрозділ потрапив у оточення і було вирішено розпустити загін: бійці розійшлися по домівках, а Хорецький перейшов на територію Радянської Білорусі. У БРСР він пробув до 1937 року, коли на його слід потрапило НКВС і він був вимушений знову повертатися на польську частину Білорусі та пізніше переховуватися на Волині.
=== Антыпольскае змаганьне ===
 
У 1939 році на зборах БСРГ у Барановичах був розроблений план дій на випадок німецько-польскої війни та змагань білорусів відновити власну державність. Основною метою стало заснування Західно-Білоруської Республіки зі столицею спочатку у Барановичах, а пізніше у Пінську. 1 вересня з початком Другої світової війни Хорецький відновлює партизанські загони і його згодом призначено командувачем повстанськими силами, які нараховували вже близько 5000 чоловік. З приходом на Західну Білорусь Радянської влади Хорецький знаходився на нелегальному становищі, переховувався від НКВС, а пізніше з початком війни з СРСР, переховувався і від німців.
Маючы каля дваццаці гадоў, Якуб далучыўся да беларускай антыпольскай партызанкі і неўзабаве ўзначаліў аддзел у [[Ружанская пушча|Ружанскай пушчы]], які ўваходзіў у склад [[Партызанскія войскі БНР|партызанскіх войскаў БНР]]. Магчыма, якраз тады Якуб Новік і ўзяў сабе кансьпірацыйнае імя, утворанае ад назвы роднай палескай вёскі Харава. Побач з Харэўскім дзейнічалі беларускія аддзелы [[Сяргей Хмара|Сяргея Хмары]] і [[Атаман Руды|атамана Рудога]], а таксама аддзел вядомага савецкага чэкіста [[Кірыла Арлоўскі|Кірылы Арлоўскага]], які імкнуўся стварыць з суседзямі «агульны штаб». Перамовы завяршыліся не на карысьць чэкіста, якому загадалі не пераходзіць лінію [[Вільня|Віленска]]-[[Берасьце]]йскай чыгункі.
 
З 1941 року брав участь у партизанській боротьбі на Західній Білорусі, активно співпрацював з Поліською Січчю Бульби-Боровця. Восени 1941 року була заснована Білоруська народна громада (БНГ), яка взяла на себе координацію дій білоруських партизан. У 1942 р. був обраний головою Ради атаманів БНГ. У своїй діяльності загони Хорецького також активно співпрацювали з новоствореною на Поліссі Українською повстанською армією і брали участь у спільних рейдах проти польских і радянських партизан.
У [[1925]] годзе, калі палякі ўзялі ягоны аддзел у атачэньне, Харэўскаму ўдалося захаваць людзей, распусьціўшы іх па хатах, а самому ўцячы ў [[Беларуская Савецкая Сацыялістычная Рэспубліка|БССР]]. У [[1937]], ратуючыся ад масавых арыштаў [[НКВД]], ён мусіў перайсьці мяжу ў адваротным кірунку.
 
З приходом Червоної Армії у 1944 р. повертається на Берестейщину і поновлює партизанську боротьбу проти радянської влади. Загони Хорецького діяли на Поліссі, у Берестейщині, Пінській області. Після війни збройний спротив тривав до кінця 1940-их, коли більшість загонів саморозпустилися. У 1949 році Хорецький разом з 18 іншими підпільниками виїхав через Німеччину до Південної Америки, де оселився під новим ім'ям. У емігрантських колах Хорецького вважали вже загиблим і у одній з канадських газет у 1967 р. з'явилася стаття присвячена його пам'яті. Написавши листа у редакцію Хорецький спростував чутки про свою загибель. Однак через деякий час, 2 квітня 1968 року він разом із своїм помічником потрапив у автомобільну аварію і загинув. Соратники Хорецького вважають його загибель спланованою і можливою акцією радянських спецслужб.
На пачатку [[1939]] ў [[Баранавічы|Баранавічах]] адбылася падпольная канфэрэнцыя былых сяброў [[Беларуская сялянска-работніцкая грамада|Беларускай сялянска-работніцкай Грамады]]. Багаты партызанскі досьвед атамана Харэўскага аказаўся зноў запатрабаваным. Ён атрымаў заданьне рыхтаваць на [[Палесьсе|Палесьсі]] на выпадак [[Нямеччына|нямецка]]-[[Польшча|польскай]] вайны антыпольскае паўстаньне. У жніўні [[1939]] сілы Харэўскага ўжо складалі 5 тысяч чалавек, але заплянаваны на 18 верасьня штурм [[Пінск]]у атаман мусіць адмяніць, бо пачаўся паход Чырвонай Арміі на Польшчу.
 
=== Змаганьне ў часе Другое сусьветнае вайны ===
 
У [[1942]] Якуб Харэўскі робіцца адным з кіраўнікоў Беларускай народнай партызанкі і ўзначальвае яе «Лаву атаманаў». Падчас адыходу немцаў ягоны аддзел імя Нябабы захоплівае ў Любяшове, на беларуска-ўкраінскім памежжы, нямецкі арсэнал. Да канца 1940-х аддзел пасьпяхова ваюе з бальшавікамі на Берасьцейшчыне і Піншчыне, даходзячы да Косава, [[Столін]]у і [[Камень-Кашырскі|Каменя-Кашырскага]].
 
Пазьней беларускаму атаману ўдаецца пераправіць сваіх людзей у Польшчу, адтуль у [[Заходняя Нямеччына|Заходнюю Нямеччыну]] і, нарэшце, у [[Бразылія|Бразылію]].
 
=== Сьмерць ===
 
У [[1967]] газэта «[[Беларускі Голас]]», якую выдаваў у [[Таронта]] былы паплечнік Сяргей Хмара, зьмясьціў артыкул, дзе Харэўскі-Новік згадваўся як палеглы ў баях за Беларусь. Сам Харэўскі надрукаваў у адказ ліст, што чуткі пра ягоную сьмерць перабольшаныя. Увесну [[1958]] г. Харэўскі з ад’ютантам гінуць у аўтакатастрофе. Гэткую мэтодыку расправы з палітычнымі апанэнтамі тады шырока выкарыстоўвалі [[КДБ СССР|савецкія спэцслужбы]].
 
{{Крыніца РадыёСвабода}} -->
== Див. також ==
* [[Михайло Вітушко]]
Рядок 55 ⟶ 44:
* [http://www.svaboda.org/articlesprograms/libertynames/2007/2/5c8071d7-f8eb-42c6-9631-324596fc702f.html Білоруська редакція Радіо Свобода. Імена Свободи: Якуб Харевський] {{ref-be}}
* [http://slounik.org/154932.html Біографія Якуба Харевського на slounik.org] {{ref-be}}
{{DEFAULTSORT:Харевський Якуб}}
{{belarus-stub}}
[[Категорія:Персоналії Ха]]
[[Категорія:Білоруські політики]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Якуб_Харевський