Цистиди: відмінності між версіями

'''Цистиди''' (з грец. ''суstis'' – міхур) – стерильні, безколірні або слабо забарвлені клітини, що містяться в гіменіальному шарі плодового тіла базидієвих [[Гриби|грибів]] ([[Базидієві|Basidiomycotа]]). Різновиди цистид відрізняються контурами, ступенем потовщення клітинної оболонки, наявністю кристалічних інкрустацій тощо: вирізняють тонкостінні й товстостінні, мішкоподібні, пляшкоподібні, веретеноподібні, сферичної чи булавоподібної форми, деякі з відкладанням кристалів оксалатів кальцію або з численними відгалуженнями. За місцем утворення розрізняють хейлоцистиди (на гостряку пластинки [[Плодове тіло|плодового тіла]]), плевроцистиди (збоку пластинки), каулоцистиди (на ніжці).

Функції цистид до кінця не з’ясовані. У деяких цистидах відкладаються різні речовини, що, ймовірно, виконують екскреторну роль, інші – опорну роль, зміцнюючи й оберігаючи гіменіальний шар від механічних подразнень. Термін цистиди запропонував у 1837 р. франц. міколог [[Ж. А. Левельє]] (1796–1870) у книзі «Дослідження [[Гіменій|гіменія]] [[Шапинковий гриб|шапинкових грибів]]<nowiki/>», описуючи специфічні репродуктивні структури грибів, які він назвав [[Базидія|базидіями]]<ref>{{Cite book|title=Словник-довідник з альґології та мікології|last=Калинець-Мамчур|first=Звенислава|year=2011|publisher=Львівський національний університет імені Івана Франка|location=Львів|pages=227-228.|language=українською|isbn=ISBN 978-966-613-821-0}}</ref>.<ref>{{Cite book|title=Загальна мікологія: Підручник.|last=Леонтьєв Д.В., Акулов О.Ю.|first=|year=2007.|publisher=Харків: Основа|location=|pages=228|language=українською|isbn=}}</ref> <references responsive="" />