Багмут Йосип Адріанович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 39:
|примітки =
}}
'''Йо́сип Адріа́нович Ба́гмут''' ({{ДН|17|4|1905|4}}, с. [[Бабайківка]] [[Новомосковський повіт]] [[Катеринославська губернія]] — [[{{ДС|26 серпня]] [[|8|1968]]}}, м. [[Боржомі (місто)|Боржомі]], [[Грузія]]) — український [[мовознавець]], [[перекладач]]. Кандидат філологічних наук (1953). Молодший брат [[Багмут Іван Адріанович|Івана Багмута]], батько [[Багмут Алла Йосипівна|Алли Багмут]]. Член [[СП УРСР]] ([[1951]]). Учасник [[Друга світова війна|2-ї світової війни]].
 
== Життєпис ==
Рядок 50:
В [[1950]]–[[1955]] був науковим співробітником, ученим секретарем [[Інститут мовознавства АН УРСР|Інституту мовознавства АН УРСР]], [[1955]]–[[1963]] — завідувач сектора перекладу Інституту історії партії при ЦК КПУ, [[1963]]–[[1968]] — старший науковий співробітник Інституту мовознавства.
 
Після закінчення літературно-лінгвістичного факультету Харківського ІНО ([[1929]]) працював у Механіко-машинобудівному, Електротехніки, Інжинерно-педагогічному та Всеукраїнському заочному індустріальному інститутах (до [[1941]], усі — в [[Харків|Харкові]]); 1945—1950 — головний літературний редактор Держполітвидаву УРСР; 1955—1963 — завідувач сектору перекладів українською мовою творів класиків марксизму-ленінізму Інституту історії партії при [[ЦК КПУ]]. 1950–19551950—1955, 1963–19681963—1968 працював в Інституті мовознавства [[АН УРСР]]: науковий співробітник, від [[1951]] — вчений секретар, від [[1963]] — старший науковий співробітник відділу теорії української мови і структурно-математичної лінгвістики. Праці Багмута присвячені українським і російським мовам, культурі мови, загальному мовознавству, становлення українсько суспільно-політичної лексики, мові й стилю перекладів художніх творів і громадсько-політичної літератури українською мовою. Працював у галузі лексикографії, редагував «Російсько-український словник» ([[Київ]], [[1956]]). У перекладах Багмута українською мовою вийшли «Російські казки» [[Герцен Олександр Іванович|М. Горького]] (К., 1953), роман «Історія мого сучасника» [[Короленко Володимир Галактіонович|В. Короленка]] (К., [[1954]]), літературно-критичні, публіцистичні, окремі праці [[Герцен Олександр Іванович|О. Герцена]], [[Бєлінський Віссаріон Григорович|В. Бєлінського]], [[Добролюбов Микола Олександрович|М. Добролюбова]], [[Чернишевський Микола Гаврилович|М. Чернишевського]] та інші.
 
== Наукова діяльність ==
Рядок 68:
* Проблеми перекладу суспільно-політичної літератури українською мовою. К., 1968;
* Рідне слово: Розвиток мови й мовознавства в УРСР. К., 1969 (співавт.).
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10747 Українська мова. Вип. 1 : Лексика. Фонетика. Морфологія / під. ред. Й.  А.  Багмута ; Ком. у справах культ. освіти установ при Раді Міністрів УРСР, Ун-т на дому. — Київ : Рад. шк., 1949.  — 160 с.]
 
== Література ==