Вікіпедія

Чернянський район: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14)
почистив
Рядок 29:
| голова ради =
}}
 
 
'''Черня́нський райо́н''' — адміністративна одиниця [[Росія|Росії]], [[Бєлгородська область]]. До складу району входять 1 міське та 15 сільських поселень.
 
== Історія ==
{{Мовні помилки|дата=грудень 2012}}
Район утворений з двох волостей [[Чернянський волость|Чернянської]] і Волотовської в [[1928]] році і виділений з [[Старооскільський повіт|Старооскільського повіту]]. До [[1954]] року — у складі [[Курська область|Курської області]]. При створенні [[6 січня]] [[1954]] року Бєлгородської області, Чернянський район був переданий до її складу.
 
Після укладення [[Брестський мир|Брестського миру]] в 1918 р. демаркаційна лінія пройшла північніше [[Новооскільський повіт|Новооскільського повіту]] і Чернянська волость була включена до складу земського центру м. Острогозька, земля [[Подоння (УНР)|Подоння]], [[Земля УНР|Української народної республіки]] [[Українська народна республіка|(У Н Р)]]., а в 1919 р. волость ввійшла до складу [[Харківська губернія|Харківської губернії]], [[Українська держава|Української держави]] гетьмана [[Скоропадський Павло Петрович|Скоропадського]]. Після повалення Скоропадського, — в складі військово-територіальної одиниці адміністративного поділу [[Збройні Сили Півдня Росії|Озброєних сил Півдня Росії]] і його займала [[Добровольча армія]].
 
З 1923 р. по 1933 р. в україномовних поселеннях Чернянського району здійснювалася державна політика українізації в Центральному Чорнозем'ї, де проживало більшепонад 1 500 000 українців. Українізація передбачала вивчення і застосування в повсякденному житті, у школі та на державній службі української мови в тих районах, де проживало понад 50% українців, Чернянський район разом з Олексіївським, Вєйдєлєвським, Великомихайлівським (Новооскільський), Волоконівським, Грайворонським, Ракитянським, Ровенським, Микитівським (Красногвардійський), Будьонівським (Красногвардійський) підлягав повноїповній українізації. У Чернянському району на українську мову переходили ті селища (слободи й хутори) які розмовляли українською мовою (слободи: [[Чернянка]], Ольшанка, Орлик, Холки, Троіцка (с. Малотроіцке), Волоконівка, [[Чернянка|Морквіно]], Раївка, Воскресенська (с. Воскресенівка), Маслівка (с. Єздочне), Нова Маслівка (с. Новомаслівка), Станова (с. Станове), Петропавлівка, Суха Ольшанка і хутора Великий (с. Большоє), Малий, Александрет (Бородін), Бакланів (Бакланівка), Слов'янка, Петровський, Андріївський (Андрєєвка), Грязна Потудань (Новорєчьє), Луб'яний (с. Луб'яне), Орєхова Яруга (Бабаніно), ТроіцкийТроїцький (Хитрово), Новоселівка, Олександрівський (Олександрівка, Сукманівка), ЯблоновЯблонів (с. Яблоново), Алпєєвка і [[Красний Острів (Бєлгородська область)|Красний Острів]], всього(разом 14 слобід і 16 хуторів). ЧастковоюЧастковій українізації підлягали такінаступні райони: Бєлгородський, БольшетроіцкийБольшетроїцький, Валуйський, Корочанський, Новооскільський, Прохоровський, Скороднянский, Томаровский, Уразовський, ШебекинськийШебекінський.
 
З 1 січня 1933 діловодство у всіх районних та сільських організаціях переводилося з української на російську мову. До осені 1933 р. були ліквідовані Борисівський і Волоконівський українські педтехнікуми, а незабаром і Білгородський український педінститут. Закрилася обласна газета «Ленінський шлях», що виходила українською мовою, а всі українські районні газети переходили на російську мову.
 
== Населення ==
 
Населені пункти з кількістю мешканців понад 400 осіб (2010 г.)
 
#[[Чернянка]] 14900 мешканців (01.01.2015)
 
1.#[[ЧернянкаЄздочне]] 14900 меш. на1588 (01.01.2015)
3. #[[Рос.Халань]] 1085 (01.01.2015)▼
 
4.#[[Красний Острів (Бєлгородська область)|Красний Острів]] 929 (01.07.2014 )▼
2.[[Єздочне]] 1588 01.01.2015
5.#[[Волотово]] 915 (01.01.2015)▼
 
6. #[[Кочєгури]] 908▼
▲3. [[Рос.Халань]] 1085 01.01.2015
7. #[[Ольшанка (Чернянський район)|Ольшанка]] 872 (01.01.2015)▼
 
#[[Малотроїцьке]] 793 (01.01.2015)
▲4.[[Красний Острів (Бєлгородська область)|Красний Острів]] 929 01.07.2014
9.#Орлик 755 ▼
10.#[[В.Велике Кузькіне]] 716▼
▲5.[[Волотово]] 915 01.01.2015
11.#[[Огібне]] 664▼
 
12. #[[Волоконівка (Чернянський район)|Волоконівка]] 613 ▼
▲6. [[Кочєгури]] 908
13. #Лозне 574▼
 
14.#[[Андріївка]] 478 (01.08.2015)▼
▲7. [[Ольшанка (Чернянський район)|Ольшанка]] 872 01.01.2015
15.#[[Новорєчьє]] 474 (15.07.2015)▼
 
8. #[[МалотроїцкеЛубяне]] 793 431 (01.0109.2015)
 
▲9.Орлик 755
 
▲10.[[В.Кузькіне]] 716
 
▲11.[[Огібне]] 664
 
▲12. [[Волоконівка (Чернянський район)|Волоконівка]] 613
 
▲13. Лозне 574
 
▲14.[[Андріївка]] 478 01.08.2015
 
▲15.[[Новорєчьє]] 474 15.07.2015
 
16.[[Лубяне]] 431 01.09.2015
 
=== Етнічний склад ===
[[Файл:Фрагмент_этнографической_карты_А._Риттиха_-_северная_Слобожанщина.jpg|мини|777x777пкс477x477пкс|ЭтническийЕтнічний составсклад севернойпівнічної СлобожанщиныСлобожанщини. Фрагмент картыкарти А. РиттихаРіттіха 1875 г. (легенда: розовыйрожевий цветколір – русскиеросіяни, розовыйрожевий штрихованныйштрихований – украинцыукраїнці)]]▼
У НовооскільськомНовооскольському повіті, (Чернянський районкуди входив досучасний складуЧернянський Новооскольського повіту)район, за переписом населення в 1760 роціроку мешкало 69,6% українців і 30% росіян.
 
У 1850 р.року в НовооскільськомНовооскольському повіті проживало 60044 або (58,9%) українців і 41888 або (41,1%) росіян.
▲[[Файл:Фрагмент_этнографической_карты_А._Риттиха_-_северная_Слобожанщина.jpg|мини|777x777пкс|Этнический состав северной Слобожанщины. Фрагмент карты А. Риттиха 1875 г. (легенда: розовый цвет – русские, розовый штрихованный – украинцы)]]
У 1897 році за переписом населення в Новооскільськом повіті проживало українців 80514 або 56% і 77214 росіян або 44%.▼
 
▲У 1897 роціроку за переписом населення в Новооскільськом повіті проживало українців 80514 або (56%) і 77214 росіян або (44%) росіян.
У 1920 році частка українців у Новооскільськом повіті коливалася по волостях від 60 до 80%.▼
 
▲У 1920 роціроку частка українців у НовооскільськомНовооскольському повіті коливалася по волостях від 60 до 80% залежно від волості.
У Чернянськой волості в 1926 році українці становили 67,74% (21668 мешканців), росіяни 32,13% (10227 мешканців), населення. У Волотовської волості в 1926 році українці становили 48,91% (12132 мешканців), росіяни 50,82% (12605 мешканців), населення<ref>[http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=696 Демоскоп. Перепис населення.]</ref>.<ref>[http://kobza.com.ua/doslidzhennja/4362-bilhorodskyi-kazus.html Східна Слобожанщина]</ref>. Українці – 33800 мешканців, росіяни – 22832 мешканців.▼
 
▲У Чернянськой волості в 1926 році українці становили 67,74% (21668 мешканців), росіяни 32,13% (10227 мешканців), населення. У Волотовської волості в 1926 році українці становили 48,91% (12132 мешканців), росіяни 50,82% (12605 мешканців), населення<ref>[http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=696 Демоскоп. Перепис населення.]</ref>.<ref>[http://kobza.com.ua/doslidzhennja/4362-bilhorodskyi-kazus.html Східна Слобожанщина]</ref>. Українці – 33800 мешканців, росіяни – 22832 мешканців.
 
У ЧернянськомЧернянському районєрайоні в 1931 році проживало 57,0% українців і 42,9% росіян.
 
В абсолютних цифрах чисельність українців у сучасномсучасному Чернянськом районєЧернянському районі за 1926-1939 рр. скоротилася ву 4140 разиразів: 1939 року тут проживало 823 або 1,7% українців і 46925 або 98,0% росіян. А на території сучасної Бєлгородської області скоротилася всього в 4 разиучертверо. Хоча, з-поміж чотирьох Героїв Радянського Союзу, що народилися у Чернянці, всевсі четверо — українці.▼
У 1939 р.в Чернянськом районє проживало 823 або 1,7% українців і 46925 або 98,0% росіян.
 
▲В абсолютних цифрах чисельність українців у сучасном Чернянськом районє за 1926-1939 рр. скоротилася в 41 рази . А на території сучасної Бєлгородської області скоротилася всього в 4 рази. Хоча, з чотирьох Героїв Радянського Союзу, що народилися у Чернянці, все четверо українці.
 
У 1989 році за переписом населення проживало 2.4% українців і 97,5% росіян.
 
{{Розташування2|nw=[[Губкінський район]]|n=[[Старооскольський район]]|ne=
|w=|e=[[Красненський район]]
|sw=[[Корочанський район]]|s=[[Новооскольський район]]|se=}}
 
== Джерела ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Чернянський_район