Антитіла: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення |
Lires91 (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 14:
Гнучкість дозволяє молекулам імуноглобулінів оптимально приєднуватися до антигенів, що мають різну просторову будову. Ділянки молекули, відповідальні за зв'язування з антигеном (активний центр), утворені N-кінцевими (несуть на кінці аміногрупу -NH2) відрізками важких і легких ланцюжків. Послідовність [[амінокислота|амінокислот]] в цих відрізках специфічна для кожного IgG і називається варіабельною ділянкою, в інших частинах ланцюжків вона майже не варіює. Варіабельна ділянка формується завдяки [[V(D)J-рекомбінація|V(D)J-рекомбінації]] та [[Соматичний гіпермутагенез|соматичному гіпермутагенезі]] лімфоцитів<ref name="Evo of Im">{{Cite journal |author = [[Кунін Євген Вікторович|Eugene V. Koonin]] & Mart Krupovic |title = Evolution of adaptive immunity from transposable elements combined with innate immune systems |journal = [[Nature reviews. Genetics]] |volume = 16 |issue = 3 |pages = 184–192 |year = 2015 |month = March |doi = 10.1038/nrg3859 |pmid = 25488578 }}</ref>.
Інші класи імуноглобулінів ([[реагіни]]) відрізняються будовою важких ланцюжків. IgM — еволюційно найдавніші імуноглобуліни; вони синтезуються на перших стадіях імунної реакції. Їхні молекули складаються з 5 мономерних субодиниць, кожна з яких нагадує молекулу IgG. Для IgA характерна здатність проникати в різні [[Секрет (фізіологія)|секрети]] (зокрема [[слина|слину]], [[молозиво]], [[кишковий сік]]), де вони існують в [[Полімери|полімерній]] формі. Антитіла, що беруть участь в [[алергія|алергічних]] реакціях, належать до IgE.
Імуноглобуліни синтезуються лімфатичними клітинами. При деяких ураженнях цих клітин в крові та сечі накопичується велика кількість так званих мієломних імуноглобулінів, які, на відміну від імуноглобулінів здорового організму, однорідні за складом.
Рядок 26:
[[Файл:Oligodendrocytes.tif|міні|праворуч|[[Конфокальний мікроскоп|Конфокальна мікрофотографія]] [[олігодендроцит]]ів, пофарбованих антитілами Rip (зелений колір), у головному мозку дорослих мишей. Ядра клітин пофарбовані Hoechst-33342 (синій колір)]]
[[Файл:Microphotograph of connexin 43 distribution in the rat myocardium.jpg|міні|праворуч|Мікрофотографія демонструє розподіл білку [[Щілинні_контакти|коннексину 43]] у міокарді щура. Зображення отримане за допомогою флуоресцентно-помічених антитіл]]
Антитіла широко використовують з діагностичною метою в медицині: на принципі реакції антиген-антитіло засновані методи [[Імуносцинтиграфія|імуносцинтиграфії]], [[імуногістохімія|імуногістохімії]], [[Вестерн-блот|вестерн-блоту]] тощо.
Для лікування або профілактики деяких [[інфекційні хвороби|інфекційних хвороб]] (наприклад, [[правець]], [[сказ]] тощо) застосовують лікувальні алогенні чи гетерогенні імуноглобуліни, які отримують введенням деяких збудників або токсинів донорам — людям або тваринам, спричиняючи, таким чином, в них імунну реакцію, яка призводить до
== Див. також ==
| |||