Інститут проблем математичних машин і систем НАН України: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
BunykBot (обговорення | внесок)
м Додавання дати до шаблону
м сайт у картці
Рядок 1:
{{без джерел|дата=травень 2019}}
{{Академічна установа |
|назва = Інститут проблем математичних машин і систем НАН України|
Рядок 31 ⟶ 30:
 
У 1963 році за ініціативою академіка [[Глушков Віктор Михайлович|В. М. Глушкова]], засновника української кібернетичної школи, було створене Спеціальне конструкторське бюро математичних машин і систем (СКБ ММС) [[Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України|Інституту кібернетики НАН України]] як експериментальна, проектна і виробнича база. У жовтні [[1992]] року воно переросло у велику наукову організацію в галузі інформатики — [[Інститут проблем математичних машин і систем НАН України]] (ІПММС НАНУ).
 
<br/> СКБ ММС, наступником якого став Інститут проблем математичних машин і систем НАН України, із повним правом можна назвати колискою відомих перших ПК МІР, управляючих комп'ютерів «Дніпро», ЕОМ спеціального призначення «Дельта» й інших систем управління. На сьогодні ІПММС НАНУ є провідним національним науковим центром у сфері ситуаційного управління, моделювання, прийняття рішень та інших інноваційних інформаційних технологій.
<br/> Безпосередньо після Чорнобильської катастрофи на базі СКБ ММС за допомогою ситуаційно-кризового центру розробки А.&nbsp;О.&nbsp;Морозова й під його безпосереднім керівництвом була створена система оцінки безпеки [[Водні ресурси|водних ресурсів]] і визначена можливість використання води в річці [[Дніпро]], з якої споживає воду понад половини населення України.
 
<br/> Сучасні найважливіші дослідження і розробки Інституту проблем математичних машин і систем НАН України присвячені Ситуаційному центру [[Міністр оборони України|Міністра оборони України]], інформаційно-аналітичній системі [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]. До речі, саме ІПММС НАНУ є базовою організацією, що розробляє організаційні системи українського парламенту. Замовниками розробок з підтримки прийняття управлінських рішень є також [[Кабінет Міністрів України|Кабінет Міністрів України,]] [[Центральна виборча комісія України|Центральна виборча комісія]], Міністерство у справах науки і технологій, Міністерство машинобудування, [[Міністерство екології та природних ресурсів України|Міністерство екології]] та [[Міністерства України|інші]].
<br/> Безпосередньо після Чорнобильської катастрофи на базі СКБ ММС за допомогою ситуаційно-кризового центру розробки А.&nbsp;О.&nbsp;Морозова й під його безпосереднім керівництвом була створена система оцінки безпеки [[Водні ресурси|водних ресурсів]] і визначена можливість використання води в річці [[Дніпро]], з якої споживає воду понад половини населення України.
<br/> На базі ІПММС НАНУ створений і діє власний ситуаційний центр&nbsp;— вітчизняна наукова розробка підтримки прийняття управлінських рішень.
 
<br/> Інститут проблем математичних машин і систем має широкі наукові зв'язки. Проводяться спільні дослідження з науковцями [[Росія|Росії]], [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Франція|Франції]], [[Німеччина|Німеччини]] та інших країн.
<br/> Сучасні найважливіші дослідження і розробки Інституту проблем математичних машин і систем НАН України присвячені Ситуаційному центру [[Міністр оборони України|Міністра оборони України]], інформаційно-аналітичній системі [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]. До речі, саме ІПММС НАНУ є базовою організацією, що розробляє організаційні системи українського парламенту. Замовниками розробок з підтримки прийняття управлінських рішень є також [[Кабінет Міністрів України|Кабінет Міністрів України,]] [[Центральна виборча комісія України|Центральна виборча комісія]], Міністерство у справах науки і технологій, Міністерство машинобудування, [[Міністерство екології та природних ресурсів України|Міністерство екології]] та [[Міністерства України|інші]].
<br/> Роботи вчених нашої організації удостоєні 28 Державних премій [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]], України та іменних премій [[Національна академія наук України|НАН України]], почесні звання лауреатів премій мають 44 співробітники. Крім того, науковці інституту мають різні відзнаки вищих органів [[Законодавча влада|законодавчої]] та [[Виконавча влада в Україні|виконавчої влади]] (ордени, почесні грамоти тощо).
 
<br/> На базі ІПММС НАНУ створений і діє власний ситуаційний центр&nbsp;— вітчизняна наукова розробка підтримки прийняття управлінських рішень.
 
<br/> Інститут проблем математичних машин і систем має широкі наукові зв'язки. Проводяться спільні дослідження з науковцями [[Росія|Росії]], [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Франція|Франції]], [[Німеччина|Німеччини]] та інших країн.
 
<br/> Роботи вчених нашої організації удостоєні 28 Державних премій [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]], України та іменних премій [[Національна академія наук України|НАН України]], почесні звання лауреатів премій мають 44 співробітники. Крім того, науковці інституту мають різні відзнаки вищих органів [[Законодавча влада|законодавчої]] та [[Виконавча влада в Україні|виконавчої влади]] (ордени, почесні грамоти тощо).
 
== Сфера досліджень ==
Рядок 72 ⟶ 77:
- Розроблений та введений в експлуатацію макет Ситуаційного залу для відпрацювання систем підтримки прийняття рішень у розподілених середовищах, що дозволяє забезпечити адекватність і підвищити ефективність управлінських рішень в екстремальних та нештатних ситуаціях на різних рівнях державного управління;
 
- Розроблені декілька поколінь автоматизованих систем інформаційної підтримки законотворчої діяльності депутатів різного рівня («РАДА-1», «РАДА-2», «РАДА-3» та ін.), які впроваджені більш ніж в 20 законотворчих органах України та за кордоном, у тому числі у Верховній Раді України, Верховній Раді Криму та парламентах [[Узбекистан|Узбекистану]]у і [[Таджикистан|Таджикистану]]у;
 
- Створена і впроваджена в експлуатацію система інформаційного обслуговування депутатів Київської міської ради «РАДА 3&nbsp;— КИЇВ», яка має високий рівень інтелектуалізації, виготовлена на базі сучасної комп'ютерної техніки, периферійних засобів, систем, пультів, табло, комунікацій вітчизняного виробництва. За своїми параметрами та функціональними можливостями система не має аналогів у світі;