Відмінності між версіями «Бій під Крутами»

нема опису редагування
м (Відкинуто редагування 195.211.187.170 (обговорення) до зробленого Yukh68)
Мітка: Відкіт
 
=== Початок війни ===
{{OldStyleDate|17|грудня|1917|4|}} року уряд [[Рада народних комісарів РСФРР|народних комісарів РСФРР]] (Раднарком) надіслала [[Ультиматум Раднаркому|ультиматум Українській Центральній Раді]] за підписами [[Ленін Володимир Ілліч|Володимира Леніна]] і [[Троцький Лев Давидович|Лева Троцького]]. Більшовики вимагали легалізувати більшовицькі військові загони в Україні й припинити їхнє роззброєння. Зазначалося, що в разі невиконання вимог російський радянський уряд вважатиме Центральну Раду в стані відкритої війни проти нього. {{OldStyleDate|18|грудня|1917|5|}} року, не дочекавшись відповіді від українського уряду, Раднарком оголосив війну [[УНР]]. Бойові дії розпочалися <span style="white-space: nowrap">в середині</span> грудня [[1917]] року, а з проголошенням [[Четвертий Універсал Української Центральної Ради|Четвертим універсалом]] незалежності УНР [[Українська Центральна Рада|Центральною Радою]], <span style="white-space: nowrap">[[22 січня]] [[1918]] </span> року країна опинилася у фактичному стані війни <span style="white-space: nowrap">з більшовицькою</span> Росією. [[12 грудня]] [[1917]] року [[Всеукраїнський з'їзд рад (Харків)|Всеукраїнський з'їзд рад]] у [[Харків|Харкові]] проголосив так звану [[Українська Народна Республіка Рад|Українську Народну Республіку Рад]] і вже в половині грудня надходила військова й інша допомога більшовицьким силам в УНР.
 
Тим часом із майже 300 тисяч війська, яке було прихильним до [[Українська Центральна Рада|Центральної Ради]] ще влітку 1917 року, до січня 1918 кількість військ вірних та вмотивованих захищати УНР зменшилася до близько 15 тисяч в усій країні. Солдати старої армії на той час переважно були втомлені війною й не хотіли продовжувати служити, що змусило усі нові уряди, які виникали на уламках імперії, створювати нову армію з добровольців. Окрім того, уряд УНР затягував із проведенням [[Земельне законодавство Української Народної Республіки 1917–1918|земельної реформи]], що негативно вплинуло на настрої основної частини солдатів, які були селянами і прагнули їхати додому ділити поміщицьку землю. Під час наступу радянських військ загони армії УНР часто оголошували нейтралітет, або ж піддавалися на агітацію та переходили на бік більшовиків<ref>''Михайло Ковальчук.'' [http://www.istpravda.com.ua/articles/2018/02/8/152041/ Війна з Раднаркомом. Чи дійсно Центральна Рада провалила оборону України?] // Історична правда. 08.02.2018</ref><ref>''[[Субтельний Орест]]''. Історія України.&nbsp;— Торонто: Видавництво Торонтського університету, 1994.&nbsp;— {{s|ISBN 0-8020-0591-0.}}</ref>. Іншою загрозою для УНР була велика кількість більшовицьких прихильників у країні, навіть у Києві. Вирішальним для долі бою під Крутами і реально загрозливим для уряду УНР було і [[Січневе повстання (1918)|збройне повстання на заводі «Арсенал»]], яке було придушено.
Анонімний користувач