Тринадцятирічна війна: відмінності між версіями

Король Польщі [[Казимир IV Ягеллончик]] оголосив про включення земель ордена до складу свого королівства. Польське шляхетське ополчення (брали участь також литовські, [[українці|українські]] та білоруські [[шляхтич]]і) вступило у володіння ордену, але у вересні 1454 року зазнало поразки під [[Хойніце]]. Використавши фінансові труднощі польського короля, орден домігся підтримки Бранденбурга і інших князівств, а також [[Данія|Данії]], які не бажали утвердження Польщі на Балтійському узбережжі. Війна набула затяжного характеру. Перелом у ході воєнних дій почався після перемоги, здобутої польськими військами на чолі з Пйотром [[Дуніни]]м в битві під Жарновце (бл. Пуцко) у 1462 році. Війна закінчилася Торуньським перемир'ям 1466 року, по якому Польща «повернула» значну частину «своїх» земель і отримала вихід до [[Балтійське море|Балтійського моря]], що зіграло велику роль в її економіці та розвитку. Тевтонський орден визнав себе польським [[васал]]ом.

У ході Т. в. відбулися зміни у воєнній організації Польщі. ЗнизиласяЗнизилося воєнне значення шляхетського [[посполите рушення|посполитого рушення]] (ополчення), що складалося з погано навченого і недисциплінованого лицарства. Головна роль у бойових діях стала приділятисянадаватися постійній найманій армії.