Тільзитський мир: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 2:
[[Файл:Tilsitz 1807.JPG|320px|thumb|right|{{lang-fr|Adolphe Roehn}}. Зустріч Наполеона І і Олександра І на річці Німан 25 червня 1807 року]]
'''Тільзи́тський мир''' — мирні договори між [[Франція|Францією]], [[Російська імперія|Росією]]
[[Файл:Treaty of Tilsit.jpg|thumb|320px|Наполеон у Тільзиті]]
Рядок 15:
{{Дата|1807|06|25}}, обидва імператори зустрілися на плоту, поставленому посередині річки [[Німан]], і близько години розмовляли віч-на-віч у критому павільйоні. На другий день вони знову бачилися вже в [[Тільзит]]і; Олександр I був присутній на огляді французької гвардії. Наполеон бажав не тільки миру, але і союзу з Олександром, він пропонував свободу дій щодо захоплення Росією [[Балканський півострів|Балканського півостріва]], який належав [[Османська імперія|Османській імперії]], та приєднання до Росії шведської [[Фінляндія|Фінляндії]]. Як винагороду Наполен бажав отримати п'ятирічну підтримку у протистоянні з [[Англія|Англією]], яка передбачала приєднання Росії до антианглійської континентальної блокади та закриття її портів для англійських торгових кораблів. Олександр за допомогу Франції хотів отримати ще й [[Константинополь]], на що Наполеон не погоджувався. Сподівання Наполеона були надто оптимістичними, і це йому самому довелося незабаром визнати: Олександр зі своєю лагідною посмішкою, м'якою промовою, люб'язним поводженням був зовсім не такий поступливий, як хотілося б його новому союзнику. «Це справжній візантієць» ({{lang-fr|C’est un véritable grec du Bas-Empire}}) — говорив Наполеон своїм наближеним.
Зрештою, Олександру I довелося йти на поступки — зокрема, щодо долі Пруссії: більше половини пруських володінь були відібрані Наполеоном у [[Фрідріх-Вільгельм III|Фрідріха-Вільгельма III]]. Провінції на лівому березі [[Ельба|Ельби]] були віддані Наполеоном новоутвореному [[Королівство Вестфалія|королівству Вестфалія]], де сідав на трон [[Жером Бонапарт]]. Відновлювалася Польща — однак не з усіх колишніх провінцій, а тільки [[Поділи Речі Посполитої|пруської частини]] під назвою [[Варшавське герцогство|Варшавського герцогства]]. Росія отримала як компенсацію Білостоцькі землі, де було утворена [[Білостоцька область (Російська імперія)|Білостоцька область]]. [[Гданськ]] (Данциг) ставав вільним містом. Всі монархи, що були раніше поставлені Наполеоном, визнавалися Росією і Прусією. На знак поваги до російського імператора ({{lang-fr|en considération de l’empereur de Russie}}) Наполеон залишив пруському королю стару Пруссію, [[Бранденбург]], [[Померанія|Померанію]] та [[Сілезія|Сілезію]]. На випадок, якби імператор французів побажав
Головний пункт Тільзитської угоди не був тоді опублікований: Росія і Франція зобов'язалися допомагати один одному у будь-яких наступальних і оборонних війнах, де цього потребуватимуть обставини. Цей тісний союз усував єдиного сильного суперника Наполеона на континенті; Англія залишалася ізольованою, обидві держави зобов'язувалися всіма заходами спонукати інші країни Європи дотримуватися континентальної антианглійської блокади. [[8 липня]] [[1807]] французько-російський договір був підписаний обома імператорами.
| |||