Бути чи не бути: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Tекст монологу: Вернув переклад монголу Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
мНемає опису редагування Мітки: перше редагування Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
Рядок 1:
'''
Українською мовою монолог переклали: [[Пантелеймон Куліш]], [[Михайло Старицький]], [[Освальд Бургардт]], [[Леонід Гребінка]], [[Григорій Кочур]], [[Юрій Андрухович]].
==
Бути чи не бути— ось питання.▼
{| width=100%
| valign=top width=50% | '''Оригінал
| valign=top width=50% | '''Переклад українською [[Григорій Кочур|Григорія Кочура]] :'''
|-
| valign=top |
<poem>
To be, or not to be, that is the question:
Whether 'tis nobler in the mind to suffer
The slings and arrows of outrageous fortune,
Or to take arms against a sea of troubles,
And by opposing, end them? To die: to sleep;
No more; and by a sleep to say we end
The heart-ache and the thousand natural shocks
That flesh is heir to, ’tis a consummation
Devoutly to be wish’d. To die, to sleep;
To sleep: perchance to dream: ay, there’s the rub;
For in that sleep of death what dreams may come
When we have shuffled off this mortal coil,
Must give us pause: there’s the respect
That makes calamity of so long life;
For who would bear the whips and scorns of time,
The oppressor’s wrong, the proud man’s contumely,
The pangs of despised love, the law’s delay,
The insolence of office and the spurns
That patient merit of the unworthy takes,
When he himself might his quietus make
With a bare bodkin? who would fardels bear,
To grunt and sweat under a weary life,
But that the dread of something after death,
The undiscover’d country from whose bourn
No traveller returns, puzzles the will
And makes us rather bear those ills we have
Than fly to others that we know not of?
Thus conscience does make cowards of us all;
And thus the native hue of resolution
Is sicklied o’er with the pale cast of thought,
And enterprises of great pith and moment
With this regard their currents turn awry,
And lose the name of action. – Soft you now!
The fair Ophelia! Nymph, in thy orisons
Be all my sins remember’d.
</poem>
| valign=top |
<poem>
В чім більше гідності: терпіти мовчки
Важкі удари навісної долі
Чи стати збройно проти моря мук
І край покласти їм борнею?
Заснуть, не більш. І знати, що скінчиться Сердечний біль і тисячі турбот,
Які судились тілу. Цей кінець Жаданий був би кожному. Померти
Заснути. Може, й бачити сновиддя? У цьому й перепона. Що приснитись
Нам може у смертельнім сні, коли
Вантаж земної суєти ми скинем?
Оце єдине спонукає зносить
Усі нещастя довгого життя;
Інакше
Ярмо гнобителів, пиху зухвальців, Зневажену любов, суди неправі, Нахабство влади, причіпки й знущання, Що гідний зазнає від недостойних,— Хто б це терпів, коли удар кинджала
Усе кінчає? Хто б це став потіти,
Вгинаючись під тягарем життєвим, Якби не страх перед незнаним чимось У тій незвіданій країні, звідки
Ще не вертався жоден подорожній?
Миритись легше нам з відомим лихом,
Аніж до невідомого спішити; Так роздум робить боягузів з нас,
Рішучості природжений рум'янець Блідою барвою вкриває думка,
І збочує величний намір кожен, Імення вчинку тратячи. Та досить! Офеліє! В своїй молитві, німфо,
Згадай мої гріхи. </poem>
|}
== Див. також ==
Рядок 34 ⟶ 92:
== Література ==
* Кочур Г. П. Друге відлуння: Переклади. — Київ: Дніпро, 1991. — 558 с. / З Англійської драматургії. Вільям Шекспір. Гамлет, принц данський,
== Посилання ==
* [http://translate-ua.livejournal.com/10577.html Переклади монологу
[[Категорія:Вільям Шекспір]]
| |||