Срезневський Ізмаїл Іванович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
StarDeg (обговорення | внесок) |
StarDeg (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 29:
| головував_(-ла) =
| конфесія =
| рід =
| родичі = [[Срезневський Іван Овсійович]]
Рядок 47 ⟶ 46:
== Життєпис ==
Народився у [[Ярославль|Ярославлі]] (Росія). Протягом 1826—29 навчався на етико-політичному відділенні філософського факультету [[Харківський університет|Харківського університету]]. Після закінчення університету (1829) працював у Харківському дворянському депутатському зібранні, займався приватною педагогічною практикою. 27 жовтня 1833 Комітет піклувальників [[Харківська громадська бібліотека|Харківської публічної бібліотеки]] (ХПБ) призначив чиновника Дворянського зібрання І.
1834 друкарня Харківського університету надруковано каталог ХПБ, який мав назву «Систематический указатель книг и рукописей, находящихся в Харьковской публичной библиотеке». Укладачем та автором системи класифікації книг був І.
▲Народився у [[Ярославль|Ярославлі]] (Росія). Протягом 1826—29 навчався на етико-політичному відділенні філософського факультету [[Харківський університет|Харківського університету]]. Після закінчення університету (1829) працював у Харківському дворянському депутатському зібранні, займався приватною педагогічною практикою. 27 жовтня 1833 Комітет піклувальників [[Харківська громадська бібліотека|Харківської публічної бібліотеки]] (ХПБ) призначив чиновника Дворянського зібрання І. І. Срезневського на посаду бібліотекаря. Йому було доручено прийняти від О. І. Тихоцького фонд ХПБ. Бібліотеку було відкрито в будівлі Дворянського зібрання, що знаходилася в центрі міста на Миколаївській площі (нині пл. Конституції, будівля не збереглася).
▲1834 друкарня Харківського університету надруковано каталог ХПБ, який мав назву «Систематический указатель книг и рукописей, находящихся в Харьковской публичной библиотеке». Укладачем та автором системи класифікації книг був І. І. Срезневський.<ref>[http://korolenko.kharkov.com/istorija-bibloiteki/hronika-osnovnyh-podij.html Харківська губернська публічна бібліотека. Історія бібліотеки. Хроніка основних подій: 1830 - 1882] // [[Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка]]</ref>
У 1837, захистивши [[магістерська дисертація|магістерську дисертацію]] «Опыт о сущности и содержании теории в науках политических», одержав посаду [[ад'юнкт]]а на [[Кафедра (освіта)|кафедрі]] політекономії та статистики філософського факультету Харківського університету. У 1839 опублікував [[докторська дисертація|докторську дисертацію]] «Опыт о предмете и елементах статистики и политической економики», захистити яку йому не вдалося.
Протягом 1839—42 з науковою метою і у зв'язку з підготовкою до професорського звання із [[славістика|славістики]] відвідав ряд слов'янських земель. Вважається учнем [[Павел Йозеф Шафарик|П. Й. Шафарика]].
[[Файл:Izmail Sreznevsky.jpg|міні|200пкс|Ізмаїл Срезневський, 1878]]
Ініціатор і редактор «Известий» (т. 1-10, 1852-63) та «Ученых записок» (т. 1-7, 1854-63) Відділення російської мови а словесності АН. С. —засновник петербурзької школи славістів, автор численних праць з історії давньоруської та російської мов, історії південно-слов'янських літератур, міфології, [[палеографія|палеографії]]. У 1849 опублікував працю «Думки про історію російської мови», в якій звертав увагу на необхідність опису пам'яток письменства, укладання регіональних словників, вивчення тогочасної літературної мови і діалектів, підготовку історичного словника та історичної граматики із залученням історії ін. слов'янських мов, дав також опис основних особливостей української мови. Вчений уперше розробив теоретичні засади слов'янської палеографії, поставивши її вивчення на наукову основу. Опублікував багато пам'яток давньоруського та давньослов'янського письменства («Київські глаголичні уривки» та ін.). Срезневський цікавився українською старовиною і фольклором.
Рядок 65 ⟶ 63:
== Літературна творчість ==
Йому належать прозові та поетичні твори на українську тематику, написані українською мовою ([[оповідання]] «Майоре, майоре!», [[балада]] «Корній Овара» та ін.).
== Праці ==
* [http://www.archive.org/details/zaporozhskaiast00unkngoog «Запорожская Старина»] (1833) та [https://archive.org/details/zaporozhskaiasta02srezuoft частина II] (1834),
* [http://escriptorium.univer.kharkov.ua/handle/1237075002/3549 Запорізькі пісні, з перекладом та історичними примітками] (1833),
* [http://escriptorium.univer.kharkov.ua/handle/1237075002/4179 Український літопис.
* [http://escriptorium.univer.kharkov.ua/handle/1237075002/296 Українська бувальщина.
* [[iarchive:inpdf|«Український збірник» Кн. 1.]] (1838),
* «Історичний огляд сербо-лужицької літератури» (1844),
* «Давні пам'ятки руського письма й мови (10-12 ст.)» (1866),
Рядок 85 ⟶ 81:
== Примітки ==
{{reflist}}
== Літаратура та джерела ==
* [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/idvu/2008_18/1.pdf ''О. Ковальчук'' «ЗАПОРОЗЬКА СТАРОВИНА» як матеріал для вивчення історіографічних та джерелознавчих уявлень епохи] (260 кб)
* ''Пінчук Ю. А.'' [http://corp.nbuv.gov.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Sreznevskyj_I Срезневський Ізмаїл Іванович] // {{ЕІУ|9|770}}
Рядок 97 ⟶ 91:
* ''М. Ю. Досталь'' Обшественно-политические взгляды И. И. Срезневского // Исследования по историографии славяноведения и балканистики. М., 1981.
* [http://litopys.org.ua/ukrmova/um99.htm ''Є. X. Широкорад.'' СРЕЗНЕВСЬКИЙ Ізмаїл Іванович] // {{УМ-2000}}
* [http://dspace.univer.kharkov.ua/bitstream/123456789/5814/2/Sreznevskiy bibl. pok..pdf Ізмаїл Іванович Срезневський (до 200-річчя від дня народження) Бібліографічний покажчик] / уклад.
* [http://library.univer.kharkov.ua/OpacUnicode/index.php?url=/auteurs/view/348584/source:default Абашник Владимир Алексеевич.] Г. С. Сковорода и немецкая философия в творчестве и преподавании И. И. Срезневского в Харькове // Абашник В.
{{нормативний контроль}}
| |||