Вікіпедія

Багмут Іван Адріанович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м видалення зайвих параметрів
Немає опису редагування
Рядок 24:
'''Іва́н А(н)дріа́нович Ба́гмут''' ([[7 червня]] [[1903]], [[Бабайківка]] — †[[20 серпня]] [[1975]], [[Харків]]) — український письменник, родом з Катеринославщини. Старший брат [[Багмут Йосип Адріанович|Йосипа Багмута]]. Жертва [[Сталінські репресії|Сталінських репресій]].
 
== Життєпис ==

=== Дитинство і юність ===
 
Іван Багмут народився в селі [[Бабайківка]] [[Новомосковський повіт|Новомосковського повіту]] [[Катеринославська губернія|Катеринославської губернії]] (тепер [[Царичанський район|Царичанського району]]) 7 червня 1903 року. Батько його був [[вчитель|вчителем]] і намагався дати синові добру освіту.
Рядок 32 ⟶ 34:
Наприкінці 20-х років Іван Багмут багато подорожував.
 
=== Перші публікації ===
 
Наслідком подорожей стали публікації в харківських газетах та журналах, а скоро з'явились і книги: «Подорож до Небесних гір», «Преріями та джунглями Біробіджана», «Вибухи на півночі» та низка інших.
Рядок 40 ⟶ 42:
Іван Багмут був членом літературних організацій [[Молодняк (літературна організація)|«Молодняк»]] та «[[Пролітфронт]]», але його літературна діяльність перервалася арештом влітку [[1935]] року.
 
=== Заслання і міжвоєнні роки ===
 
9 серпня 1935 особлива нарада при Харківському управлінні [[НКВС]] УРСР за вигадану «[[контрреволюційна діяльність|контрреволюційну діяльність]]» засудила письменника на шість років позбавлення волі. Відбував строк у виправно-трудових таборах [[Чиб'ю]], [[Уса]], [[Абезь]] у Комі АРСР (тепер [[Республіка Комі]]). Працював геологом у пошуковій партії, яка обслуговувала будівництво Печорської залізниці. Після звільнення в 1941&nbsp;р. письменник деякий час працював там же вільнонайманим, а з початком воєнних дій пішов добровольцем на фронт.<ref name="ЛУ">[[Мукомела Олександр Гнатович|Мукомела Олександр]] «Іван Багмут» у «…З порога смерті…: Письменники України&nbsp;— жертви сталінських репресій» // ''[[Літературна Україна]]'' №&nbsp;209(4429), 169 травня 1991&nbsp;р.&nbsp;— С. 8.</ref>
Рядок 49 ⟶ 51:
 
Член [[Спілка письменників України|Спілки письменників України]] з 1946 року.
 
=== Смерть ===
 
Помер Іван Адріанович 20 серпня 1975 року в Харкові. Похований на [[Міське кладовище № 2 (Харків)|міському кладовищі №&nbsp;2]].
 
== Твори ==
Рядок 93 ⟶ 99:
 
* Заєць Іван. Іван Багмут. Літературно-критичний нарис. 1964, 1985.
* Багмут І. Записки солдата: Повісті, оповідання, нариси.&nbsp;— К.: Дніпро. 1975.&nbsp;— 503 с.
* Багмут И.&nbsp;А.&nbsp;Записки солдата: Повести и рассказы.&nbsp;— М.: Сов. Писатель, 1985.&nbsp;— 494 с., портр.
* Багмут І. Гострити зброю: [Інтерв'ю в переддень V з'їзду письменників України] // Прапор.&nbsp;— 1966.&nbsp;— №&nbsp;5.&nbsp;— С. 2—3.
* Історія української літератури. Т.6. Література періоду боротьби за перемогу соціалізму (1917–19321917—1932).&nbsp;— К., 1970.&nbsp;— 515 с.//Про Багмута&nbsp;— С. 72, 84.
* Історія української літератури у 2-х томах. Т.2. Радянська література.&nbsp;— К.: Наук. думка, 1988.&nbsp;— 742 с.//Про Багмута&nbsp;— С. 166, 172, 209, 218, 233, 325, 326.
* Мукомела О. Іван Багмут // З порога смерті: Письменники&nbsp;— жертви сталінських репресій.&nbsp;— К., 1991.&nbsp;— 1991.&nbsp;— С. 51—53.
* З літературної географії Приорілля : [Біографія І.&nbsp;Багмута] // Приоріл. правда.&nbsp;— 1971.&nbsp;— 22 квіт.
* Іван Андріанович Багмут: [Некролог] // Літ. Україна.&nbsp;— 1975.&nbsp;— 26 серп.
* Ющенко О. Побували в Галактиці!: [Спогад] // Березіль.&nbsp;— 1977.&nbsp;— №&nbsp;9—10.&nbsp;— С.170-175.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Багмут_Іван_Адріанович