Таратута Ольга Іллівна: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Пишу}}
{{Особа}}
'''Ольга Іллівна Таратута''' ({{нар|ж}} 21 січня 1876 (або, можливо, 1874 чи 1878) — {{пом|ж}} 8 лютого 1938) — українська [[Анархічний комунізм|анархо-комуністка]]. Засновниця українського [[Анархістський чорний хрест|Анархістського чорного хреста]].
== Ранні роки й активізм ==
Ольга Таратута (при народженні Елька
Таратута була вперше заарештована за «політичними підозрами» в 1895 році. У 1897 році вона вступила в соціал-демократичну групу, пов'язану з братами Абрамом і Юдою Гроссманнами в Катеринославі<ref name=Avrich69>{{Harvnb|Avrich|1967| p=69}}</ref>. Ольга була членом Південно-Російського союзу робітників і Єлисаветградського комітету Російської соціал-демократичної робітничої партії з 1898 по 1901 рік. Потрапивши під гласний нагляд поліції, в 1901 році вона поїхала в еміграцію до Німеччини, а потім до Швейцарії; в цей період вона працювала в партійному органі «Іскра» й там познайомилася з Георгієм Плехановим і Володимиром Леніним.
У 1903 році, перебуваючи в Швейцарії, Таратута стала анархо-комуністкою. Вона повернулася до Одеси в 1904 році й приєдналася до організації «непримиренних», що складалася з анархістів та інших послідовників Яна-Вацлава Махайского
Таратута була знову арештована в жовтні 1905 року, але звільнена під час політичної амністії, що була оголошена після революції того року. Вона вступила в войовниче крило південноросійської групи анархо-комуністів, яка використовувала «безмотивний терор» — напади на інститути й представників буржуазії, а не на конкретних осіб. Ольга була причетна до вибуху бомби в одеському кафе «Лібман» в грудні 1905 року, за що 1 листопада 1906 була засуджена Одеським військово-окружним судом до 17 років позбавлення волі на каторзі [2]. Її соратники були повішені.
| |||