Площа Вічева (Жовква): відмінності між версіями

'''Площа Вічева''' – площа в м. [[Жовква]] Жовківського району Львівської області.

 

Інша назва – площа Ринок. Походження цієї назви пояснюють тим, що тут жили і працювали найбагатші і найвпливовіші [[Міщанство|міщани]], тут проходили торги і ярмарки, урочисті процесії і святкування.  Певною мірою своє значення Ринкова площа (сучасна назва – Вічева) зберегла і сьогодні: у наші дні тут проходять урочисті літургії, мітинги, святкування.

 

За чотириста років своєї історії площа кілька разів змінювала своє призначення, змін зазнавало і планування площі, і забудова, і назва. Однак більшість будинків на Ринку збереглись майже без змін з часів [[Станіслав Жолкевський|Жолкевського]] і [[Яків Собеський|Собеського]], утворюючи унікальний архітектурний ансамбль доби [[Відродження|Ренесансу]]. Сучасний вигляд з гранітною бруківкою, лавами і клумбами площа Вічева отримала після реконструкції, яка тривала з 2003 по 2008 р.

 

Одна з особливостей забудови Жовківського ринку – кам’яниці з аркадними галереями, які називають «<nowiki/>[[підсіння]]<nowiki/>». Цей архітектурний винахід спочатку був притаманний лише палацам і постоялим дворам [[Середземномор'я|Середземномор’я]], даючи захист від сонця. Італійські архітектори доби Ренесансу запропонували прикрасити такими галереями цілі міста. На теренах України на такі підсіння можна натрапити в [[Київ|Києві]] і [[Новгород-Сіверський|Новгороді-Сіверському]]. Але найдавніші підсіння в Східній Європі саме в Жовкві. У свій час кілька вулиць міста мали такі [[Квартал (територія)|квартали]], але більшість з них була зруйнована під час війни або розібрані [[Радянська влада в Україні|радянською владою]]. Зберігся лише один квартал на Вічевій площі.

 

На площі стояв [[Ганебний стовп|стовп ганьби]] – місце, до якого ставили пияків, розпусників, повій, невірних жінок та чоловіків, а також богохульників. Такий своєрідний пристрій для контролю над моральним рівнем суспільства з’явився в Європі за часів [[Реформація|Реформації]] і швидко розповсюдився і на наших землях.

 

У XIX ст., коли традиція прилюдних покарань відійшла в минуле, ганебний стовп розібрали. Фундамент його було віднайдено у 2003 році під час реставраційних робіт на площі неподалік місця, де раніше стояв пам’ятник [[Ленін Володимир Ілліч|Леніну]]. Скульптура цього вождя на початку 90-х була продана до м. [[Балаково]] [[Саратовська область|Саратовської області]] в [[Росія|Росії]], де стоїть і сьогодні.

 

Площа Вічева була оточена чотирма брамами, через які можна було потрапити в місто. Це були Львівська, Жидівська (Туринецька), Глинська та Звіринецька брами. Протягом ХІХ століття Львівська і Жидівська брами були розібрані, а Звіринецька дещо перебудована. Глинська брама, прикрашена декоративними лицарськими шоломами і гербами [[Станіслав Жолкевський|Жолкевського]] і [[Яків Собеський|Собеського]], була розібрана за радянських часів і відновлена після приходу [[Проголошення незалежності України 1991|Незалежності]].