Мокієнко Федір Васильович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 17:
| нагороди = {{Орден Вітчизняної війни 2 ступеня|1943}}|{{Орден Вітчизняної війни 2 ступеня|1985}}|{{Орден Червоної Зірки|1943}}
}}
'''Мокі́єнко Фе́дір Васи́льович Мокі́єнко ''' ({{ДН|19|3|1910}}, [[Кобеляки]], [[Полтавська губернія]], [[Російська імперія]] — ?<!--після квітня 1985 року-->) — український радянський державний діяч, голова виконкому [[Київська міська рада|Київської міської ради депутатів трудящих]] у [[1944]]–[[1946]] роках.
 
== Біографія ==
Народився ув місті [[Кобеляки]] (нині [[Полтавська область]]) у родині робітників. Працював на цукровому заводі, вчився у ФЗУ, згодом — на [[комсомол]]ьській роботі. Член [[Комуністична партія України|комуністичної партії]] з [[1931]] року. Під час [[Усуспільнення виробництва|колективізації]] направлений уповноваженим до [[Смілянський район|Смілянського району]] [[Черкаська область|Черкаської]] та [[Ставищенський район|Ставищенського району]] [[Київська область|Київської]] областей, де особисто провадив насильницькі дії проти тамтешніх селян.
 
У [[1929]]–[[1934]] роках навчався у [[Національний університет харчових технологій|Київському хіміко-технологічному інституті]], по закінченні якого працював на будівництві Лохвицького заводу безводного алкоголю, начальником відділу капітального будівництва Спиртотресту у Києві. Брав активну участь у партійній діяльності. [[1938]] року переїхав до [[Київ|Києва]], де працював на відповідальних посадах у Київському [[обком]]і [[Комуністична партія України|КП(б)У]],. згодомЗ обраний16 секретаремтравня обкомупо вересень 1941 року — секретар Київського обласного комітету [[Комуністична партія України|КП(б)У]] по машинобудівній промисловості.
 
На початку [[німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] керував будівництвом [[Київський укріплений район|Київського укріпрайону]] та військових аеродромів. Як політпрацівник брав участь у військових діях у складі 5-ї армії Південно-Західного фронту. Воював також під [[Москва|Москвою]], на [[Кавказ|Кавказі]], брав участь у вигнані нацистських окупантів з [[Україна|України]], був нагороджений орденами [[Орден Вітчизняної війни|Вітчизняної війни 2-го ступеня]], [[Орден Червоної Зірки|Червоної Зірки]]. [[1943]] року відкликаний для партійної роботи, став 2-м секретарем Київського міського комітету [[Комуністична партія України|КП(б)У]] і членом бюро обкому та міськкому.
 
У червні [[1944]] року був затверджений головою виконкомувиконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих. Займався відновленням міського господарства після війни. 2 лютого [[1946]] року був звільнений з посади та призначений заступником секретаря Київського [[обком]]у КП(б)У по паливній промисловості. У березні [[1947]] році повернувся на робуту у виконком першим заступником голови.

З [[1953]] року керував Київським обласним управлінням легкої, місцевої та харчової промисловості.

У липні [[1956]]–[[1958]] роках — заступник голови Київськоговиконавчого облвиконкому.комітету Київської обласної ради депутатів трудящих.

Пізніше працював управляючим трестами «СахспецбудЦукроспецбуд», «Київоблмістпром», директором Київського лакофарбного заводу,. заступникомНа 1970 рік — заступник начальника Українського виробничого об'єднання промисловості лаків і фарб (ВО «Укрлакофарба»).
 
== Нагороди ==
* два [[орден Вітчизняної війни|ордени Вітчизняної війни]] ІІ ст. (1943, 1985)
* [[орден Червоної Зірки]] (1943)
* ордени
* [[Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР]] (8.04.1970)
 
== Джерела ==