Установка фракціонування Сарнія: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація |
Немає опису редагування |
||
Рядок 20:
'''Установка фракціонування Сарнія''' — виробництво у канадській провінції [[Онтаріо]], яке здійснює розділення зріджених вуглеводневих газів (ЗВГ).
У 1953 році в район Сарнії вивели трубопровідну систему Enbridge Pipeline, яка прямує від розташованої за кілька тисяч кілометрів західніше нафтогазодобувної провінції [[Альберта]]. Вона зокрема здатна транспортувати ЗВГ, для чого наразі призначені нитки № 1 (на ділянці від Альберти до озера [[Верхнє (озеро)|Верхнє]], одна з п'яти ниток, прокладених на цьому відтинку) та № 5 (від озера Верхнє до Сарнії). А в 1970-му у Сарнії запустили установку фракціонування,
Крім того, ЗВГ для фракціонування можуть отримувати:
- від розташованих у регіоні газопереробних заводів, наприклад, із ГПЗ Калкаска у штаті Мічиган, від якого до прикордонного Мерісвілю прямує трубопровід Kalkaska Pipeline довжиною біля 360 км та діаметром 200 мм;
CONNECTIONS PEMBINA PIPELINE CORPORATION|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref><ref>{{Cite web|title=BP Sarnia Fractionation Plant - Sarnia, Ontario|url=http://wikimapia.org/19942046/BP-Sarnia-Fractionation-Plant|website=wikimapia.org|accessdate=2019-05-25|language=en}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://mipetroleumpipelines.com/sites/mipetroleumpipelines.com/files/user/documents/AlternativesAnalysisFinal-Appendices.pdf|title=Alternative analysis for the Straits pipelines|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref> Також можливо відзначити, що неподалік від фракціонатору розташовані [[Крекінг-установка у Сарнії|установки парового крекінгу в Сарнії]] та [[Крекінг-установка Корунна|Корунні]], половина сировини для яких раніше складалась із пропану та бутану. Втім, у 2010-х вони почали все більше використовувати [[етан]], великі обсяги якого стали доступні внаслідок «[[Сланцева революція|сланцевої революції]]» у США.▼
- від місцевих нафтопереробних заводів (можливо відзначити, що першу нафту почали видобувати тут за допомогою викопаної шахти ще в 1858 році);
- від місцевих нафтохімічних підприємств (в районі Сарнії працюють [[Крекінг-установка Корунна|крекінг-установки компаній NOVA]] та [[Крекінг-установка у Сарнії|Imperial Oil]]).
Станом на початок 2010-х потужність фракціонатора становила 150 тисяч барелів на добу, а його продукція включала [[пропан]], [[Бутан (сполука)|бутан]], [[ізобутан]] та [[Газовий конденсат|конденсат]]. Для зберігання останнього використовують наземні резервуари, тоді як ЗВГ (розділені та нерозділені) розміщують у власному [[Підземне сховище Сарнія|підземному сховищі Сарнія]]. Продукти також можуть спрямовуватись до [[Підземне сховище Мерісвіль|підземних сховищ у Мерісвілі]] та [[Підземне сховище Сент-Клер|Сент-Клер]] (розташовані по інший бік прикордонної річки у штаті Мічиган) за допомогою системи місцевих трубопроводів компанії Plains All American (вона ж забезпечує зазаначений вище зв'язок фракціонатору із кінцевим пунктом Kalkaska Pipeline). Нарешті, за допомогою дещо довшого трубопроводу [[Eastern Delivery System]] фракціоновані гази доправляють до комплексу [[Підземне сховище Віндзор|підземних сховищ у Віндзорі]].<ref>{{Cite web|url=http://www.pembina.com/Pembina/media/Pembina/PDFs/Making%20Connections%20Newsletters/2012-Spring-Making-Connections-Newsletter.pdf|title=MAKING
▲CONNECTIONS PEMBINA PIPELINE CORPORATION|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref><ref>{{Cite web|title=BP Sarnia Fractionation Plant - Sarnia, Ontario|url=http://wikimapia.org/19942046/BP-Sarnia-Fractionation-Plant|website=wikimapia.org|accessdate=2019-05-25|language=en}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://mipetroleumpipelines.com/sites/mipetroleumpipelines.com/files/user/documents/AlternativesAnalysisFinal-Appendices.pdf|title=Alternative analysis for the Straits pipelines|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>
Відправка продукції може відбуватись не лише трубопроводним транспортом, але й залізничними цистернами або автотранспортом.
Можливо також відзначити, що згадані вище нафтохімічні упідприємства раніше були великими споживачами пропану та бутану. Втім, у 2010-х вони почали все більше використовувати [[етан]], великі обсяги якого стали доступні внаслідок «[[Сланцева революція|сланцевої революції]]» у США.
== Примітки ==
| |||