Китайці: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Kozubenko (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка Android
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 17:
термін '''Китайці''' в [[Українська мова|українській мові]] може виступати на позначення всього населення держави [[КНР|Китай]] і як [[етнонім]] китайців (''ханьців''), основної етнічної складової населення Китаю:
 
* '''Китайці''' (ханьці, самоназва — ''хань'') — найбільший чисельно [[етнос]] планети, основне населення [[КНР|Китаю]], також має численні общинигромади по всьому світу.
* [[Китайська народна республіка#Населення|Китайці]] — населення держави [[КНР|Китай]], яке за [[Етнос|етнічним]] і [[релігія|релігійним]] складом є доволі різнорідним. Попри те що, 9/10 населення країни складають [[китайці]] (''ханьці''), деякі з народів Китаю (офіційно — етнічні меншини) є доволі чисельними (скажімо [[Чжуани|чжуанів]] понад 15 млн чол., [[Хуейцзу|дунганів (''хуей'')]] — 8 млн чол., [[Уйгури|уйгурів]] бл. 7 млн чол., [[ізцу]] — понад 6 млн чол. і т. д.), вони проживають на своїх етнічних землях компактно, як правило у напівнаціональних [[автономія]]х ([[Сіньцзян-Уйгурський автономний район|Сіньцзян-Уйгурський]], [[Гуансі-Чжуанський автономний район|Гуансі-Чжуанський]] та інші автономні райони), і мають високі рівні [[Національна ідентичність|національної ідентичності]], давні історичні традиції, самобутні культури — крім власних мов часто також власні [[писемність|писемності]] і тривалі літературні традиції. До таких етностей, в першу чергу, слід віднести [[тибетці]]в (основне населення [[анексія|анексованого]] в 1950-х рр. Китаєм [[Тибет]]у), ряд [[Тюркські народи|тюркських народів]] північного заходу Китаю, зокрема [[Уйгури|уйгурів]], деякі тунгусо-манчжурські і монгольські народи півночі і північного сходу Китаю (монголи [[Внутрішня Монголія|Внутрішньої Монголії]], [[маньчжури]] тощо). Значну національну свідомість і відчуття окремішності мають також народи, які колись мали, мають (в тому числі і віднедавна) або борються за державне самовизначення — крім названих тибетців, також [[корейці]] на крайньому північному сході Китаю; [[узбеки]], [[казахи]], [[киргизи]] на північному заході держави тощо. Саме вище названі народи на [[Еміграція|еміграції]] найчастіше творять окремі національні общини, чітко вирізняючи себе від китайців, і таким чином сприймаються від них окремо у світі, на відміну від більшості народів Південного і Південно-Східного Китаю, як близьких етнічно і мовно до ханьців сино-тибетських народів, так і паратайців ([[чжуани]], [[Таї (народ)|таї]], [[Буї (народ)|буї]]), що в історичному і культурному плані мають давні зв'язки з народами [[Індокитай|Індокитаю]].