Чернече (селище): відмінності між версіями

Найулюбленішою ж розвагою молоді минулого століття була гойдалка-вихалка, їх в селі було три. На таких гойдалках часто любили гойдатись парубки і чим сильніше тим краще, цим вони показували свою мужність та відвагу перед молодицями. Коли ж хлопці розгойдувалися до повного оберту на ній то це дійство називали «бити сволоки»<ref>{{Cite web|url=http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:-GM0IJ9rXm0J:liga.ed-sp.net/index.php?option=com_content&view=article&id=4186:2016-&catid=85:2010-01-26%252000:18:13&Itemid=3+&cd=3&hl=uk&ct=clnk&gl=ua|title=2016-Історія села Чернече. На цій землі я народився|website=webcache.googleusercontent.com|language=uk-ua|accessdate=2017-11-18}}{{Недоступне посилання|date=вересня 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> .<blockquote>'''''З ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ.:'''''</blockquote>В період післявоєнної радянської влади в селі настає епоха умовного процвітання, адже якраз тоді розпочалося будівництво дамб, ставків по території річки Ірклій (всього їх три), а так як одна із вулиць була розташована дуже близько до неї то місцевою владою людям було запропоновано оцінити їх подвір'я в грошах виплатити та переїхати. Виходу не було, того так пропала одна із перших вулиць села, лишень лишилась одна хатина в якій і по сьогоднішній день мешкає бабуся. Від інших же лишилися попелища, садки, а від заможніших дворів ще й кам'яні фундаменти з пісковику, які свідчать, що жителі села возили його з каменоломень теперішньої Богданової гори м. Чигирин.