Актин: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 3:
[[Файл:Actin_filament_atomic_model.png|thumb|F-актин. Поверхнева репрезентація повторюваного фрагменту із 13 субодиниць (модель Кена Голмса)]]
[[Файл:Імунофлуоресцентне зображення культивованих (міо-) фібробластів серця щура.jpg|thumb|Імунофлуоресцентне зображення розподілу [[віментин]]у (зелений) та альфа-актину (червоний) у культивованих (міо-) [[фібробласт]]ах серця щура. ]]
'''Акти́н''' —
==Характеристика==
Актин — глобулярний структурний [[білок]]. Молекулярна маса 42000 Да. Існує дві форми: глобулярна і фібрилярна, що утворюється при полімеризації глобулярного актину в присутності АТФ і йонів Магнію. На кожній молекулі актину є ділянки, комплементарні певним ділянкам на головках молекул міозину і здатні взаємодіяти з ними з утворенням актоміозина — основного скорочувального білка м'язів. В 1см³ м'яза міститься близько 0,04г актину. Система актин-міозин є загальною для скорочувальних структур як хребетних, так і безхребетних тварин. В [[цитозоль|циозолі]] актин в основному зв'язаний з [[АТФ]], але також може зв'язуватися з [[АДФ]]. Комплекс АТФ-актина полімеризується швидше і роз'єднується повільніше, ніж комплекс актин-АДФ. Актин — один з найрясніших протеїнів в багатьох еукаріотичних клітинах, з концентраціями понад 100 мкМ. Це також один з найкраще збережених білків, відрізняючись не більше ніж на 5 % між такими організиами, як, [[водорості]] і [[людина]].
|