Давньопольська мова: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
створено сторінку |
доповнення |
||
Рядок 9:
== Періодизація історії давньопольської мови ==
== Запозичення ==
Запозичення з латинської та чеської мов з'являються у великій кількості в давньопольській мові після прийняття поляками християнства, дана лексика була пов'язана насамперед з релігійною та науковою термінологією. Запозичення проникали як безпосередньо з латинської і чеської, так і через посередництво інших мов, головним чином через письмові джерела{{sfn|Ананьева|2009|с=285-286}}{{sfn|Walczak|1999|с=57-59}}{{sfn|Walczak|1999|с=100-102}}:
* значне число [[латинізм]]ів проникло до польської з чеської мови, оскільки для польських перекладачів зразком релігійної літератури служили насамперед чеські переклади з латинської: ''anioł'' («ангел»), пор. {{lang-la|angelus}}, ''pacierz'' («молитва»), пор. {{lang-la|Pater noster}} («Отче наш») тощо;
* частина латинської лексики запозичена через німецьку мову;
* запозичення могли проходити через кілька мов — з латинської до італійської, з італійської до німецької, з німецької до чеської і вже з чеської до польської. Прикладами складного шляху запозичення через німецьку і чеську мови можуть бути такі латинізми: ''biskup'' («єпископ»), ''kościół'' («церква, костьол»), ''chrzest'' («хрещення»), ''psałterz'' («псалтир») тощо.
Власне [[богемізм]]и давньопольського періоду: ''obywatel'' («громадянин»), ''własny'' («власний»), ''władza'' («влада»), ''brama'' («брама»), ''hańba'' («ганьба»), ''serce'' («серце»), ''wahać się'' («вагатися»), ''czerwony'' («червоний»), ''jedyny'' («єдиний»), ''wesoły'' («веселий») тощо.
Латинізми давньопольського періоду (включаючи слова, що потрапили до латинської з [[Грецька мова|грецької]], [[Давньоєврейська мова|давньоєврейської]] та інших мов): ''cebula'' («цибуля»), ''kryształ'' («кристал»), ''kancelaria'' («канцелярія»), ''bakałarz'' («бакалавр»), ''kalendy'' («календи, перше число місяця»), ''balsam'' («бальзам») тощо.
На відміну від латинських і чеських запозичень, що з'являлися в польській мові насамперед з книг, німецькі запозичення проникали безпосередньо в ситуації усного мовного контакту з поляками численних німецьких переселенців з Німеччини, які заселяли західну Польщу і міста, що отримали [[магдебурзьке право]]. Найбільш активно германізми запозичувалися в XIII—XV століттях. Німецькі запозичення здебільшого належали{{sfn|Ананьева|2009|с=283-284}}{{sfn|Walczak|1999|с=102-103}}:
* до побутової сфери: ''talerz'' («тарілка»), ''zegar'' («годинник, дзиґар»), ''kubeł'' («відро»), ''szuflada'' («шухляда»), ''mila'' («миля»), ''fartuch'' («фартух»), ''szkoda'' («шкода»), ''żart'' («жарт») та ін.
* до сфери господарсько-економічного життя, міського устрою та управління: ''ratusz'' («ратуша»), ''gmina'' («гміна»), ''burmistrz'' («бурмистр»), ''cło'' («мито»), ''żołd'' («жалування, платня»), ''jarmark'' («ярмарок»), ''rachować'' («рахувати»), ''waga'' («вага»), ''funt'' («фунт»), ''mistrz'' («майстер»), ''kształt'' («кшталт»), ''malarz'' («маляр»), ''rymarz'' («лимар»), ''mur'' («мур»), ''cegła'' («цегла»), ''filar'' («стовп»), ''alkierz'' («альков», «алькеж»), ''plac'' («площа»), ''rynsztok'' («риштак»), ''szturm'' («штурм», «напад»), ''maszt'' («щогла»), ''żagiel'' («вітрило») тощо.
== Примітки ==
| |||