Нова деґенерація: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{wikify}}
Нова дегенерація літературне угруповання за участю [[Івана Андрусяка|І.Андрусяк|Іван Андрусяк]], [[Степана Процюка|Степан Процюк|С.Процюк]] та [[Івана Ципердюка|І.Ципердюк|Іван Ципердюк]]. Утворене 1991 року в Івано-Франківську, де І.Андрусяк та І. Ципердюк під ту пору були студентами, а С. Процюк - викладачем педінституту ім. В. Стефаника (нині - Прикарпатський університет). Перші публікації гурту - 1991-1992 року в місцевому тижневику "Західний кур’єр", додатком до якого вийшло 3 альманахи, які так само звалися "Новою деґенерацією".
Наприкінці 1992 року у видавництві "Перевал" вийшла поетична збірка літугруповання, яка теж звалася "Нова дегенерація". Передмову до неї написав [[Юрій Андрухович]] (текст див: <http://dyskurs.narod.ru/Andrukhov.htm>). Навесні 2003 відбувся вечір літгурту у Києві в Спілці письменників, який спричинив чималий резонанс у періодиці й роздратований, відверто лайливий відгук Олеся Гончара. Книжка ж "Нова дегенерація" була визнана найкращою книжкою 2003 року за опитуванням критиків часописом "Слово і час".
Протягом 2003 - 2005 років гурт провів низку вечорів у різних містах України, брав участь у потичних фестивалях, опублікував добірки в низці часописів. Відтак же органічно перестав існувати як такий, що, за висловлюваннями його учасників, віджив себе. "У літературу добре буває входити гуртом, але працювати в ній кожен мусить сам", - кажуть екс-"дегенерати".