Георг Вільгельм Фрідріх Гегель: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
JAnDbot (обговорення | внесок) м робот додав: nn:Georg Wilhelm Friedrich Hegel |
Gilbert (обговорення | внесок) |
||
Рядок 74:
Історія є саморозвитком об'єктивного духу. В першу чергу це політична історія, а не мистецтво, релігія чи філософія. Останні є допоміжними факторами, але не розвиваються самі по собі.
Сенс та вартість буття окремої людини полягає тільки в її підлеглості історичній сили, особливо державі. Світовий дух діє через окрему людину, часто проти цілей та спрямувань останньої. Існує «хитрість розуму», яка діє так, щоб окрема людина в кожній стадії розвитку робили історичне правильне. Таким чином, великі історичні особистості є інструментами світового духу.
Індивіди, народи, епохи є необхідними стадіями переходу в великому світово-історичному процесі. "Світова історія не є дном радості. Періоди радості є тільки чистими листками в ній. Світова історія є кінцевим пунктом, який в нейтралізованому сенсі є водночас початком. Подорож духу порівнюється із [[Одіссея|подорожжю Одіссея]], який повертається
Історія є саморозвитком об'єктивного духу, вона здійснила в визначений час історичне необхідне, та розумне. «Все що є розумним, є реальним, все що є реальним, є розумним.» Як зазначив [[Адорно Теодор|Адорно]]: «після [[Аушвіц|Аушвіца]] це не може бути дійсним». Коли Гегелю вказували на нерозумність та погане в світі, він казав, що ці речі не мають реальності, вони є тільки явищами. Отже, масові вбивства не мають реальності (Пор. також вчення про зло у [[Платон]]а).
| |||