Азовські походи (1695—1696): відмінності між версіями

Наприкінці 1695 року розпочалась підготовка другого Азовського походу. На верфях у [[Преображенськ]]у і [[Воронеж]]і було збудовано близько 30 військових кораблів. У квітні 1696 року московські війська (75 тисяч чоловік) під командуванням [[Шеін Олексій Семенович|О. Шеіна]] вирушили на кораблях і суходолом до Азова. Для нової війни з османами запорозькі майстри у Брянську виготовили 42 великі бойові чайки (скампавеї). Разом із запорозькими чайками вони склали значну військову силу, яку кошовий отаман Іван Гусак під керівництвом полковника Якима Чалого «для воїнського промислу над Кримом і для оборони завойованих у османів городків» відправив для підкріплення запорозьких гарнізонів в Кизи-Кермен і Тавані. Туди ж з козаками попливло і 2 500 московітських солдатів. Наприкінці квітня з [[Україна|України]] виступив український козацький корпус (15 тисяч чоловік) на чолі з [[Чернігівський полк|чернігівським]] [[Полковник (Гетьманщина)|полковником]] [[Яків Лизогуб|Яковом Лизогубом]]. Друга частина московських військ і українська армія (70 тисяч чоловік) діяли в пониззі Дніпра. В травні [[1696]] року Азов був оточений з суші і блокований московським флотом під командуванням Ф. Лефорта. Після запеклого штурму фортеці 17-19 ([[27 липня|27]]-[[29 липня]]) українськими полками [[гарнізон]] фортеці капітулював{{sfn|Яворницький Д. І.|1990}}.

 

 

== Див. також ==