Річковий монітор: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Швеція: уточнення кількості |
м →Швеція: доповнення |
||
Рядок 80:
=== Швеція ===
[[Файл:Gerda1895.jpg|міні|267x267пкс|Один з шведських "шхерних моніторів" "Gerda" у 1895]]
Після побудови трьох морських [[Монітори типу «John Ericsson»|моніторів типу "''John Ericsson''"]], які класифікувалися як "броненосці другого рангу" (2:a klass Pansarbåtar), була розпочата побудова три серії з 9 невеликих броненосців третього рангу - [[Монітори типу «Гілдур»|3:e klass Pansarbåtar]]), призначених для служби у [[Шхери|шхерах]] та внутрішніх водах, зокрема для прикриття флангів прибережних фортець. Це були кораблі водотоннажністю у 271 тону (2 одиниці) та близько 460 тон (решта кораблів). Вони мали низьку осадку, яка уможливлювала перехід моніторів мілководним [[Гета-канал|Гета-каналом]], який з'єднує [[Балтійське море]] північніше 58-ї паралелі і акваторію [[Каттегат]], яка сполучається з [[Північне море|Північним морем]]. Вони діяли також на великих шведських озерах, які з'єднував канал, наприклад на [[Веттерн|Веттерні.]]
Ці кораблі було побудовано з 1868 по 1875 роки. Спочатку ці монітори входили до складу Королівської шхерної артилерії, яка була частиною шведської армії, а після ліквідації відповідного роду військ 1875 були передані [[Військово-морські сили Швеції|військово-морським силам]].<ref>{{Cite book|title=The Swedish Monitors. (in Roberts, John. Warship)|last=Harris|first=Daniel G.|year=1994|publisher=Naval Institute Press|location=Annapolis, MD|pages=22-34|language=англійська|isbn=1-55750-903-4}}</ref> Частина кораблів цього типу була виведена зі складу флоту у кінці 19 століття, частина на початку 20 століття, останні аж після Першої світової війни.
Ці монітори озброювались спочатку одною 267 міліметровою дульнозарядною гарматою, потім 240 міліметровою нарізною, якою заміняли дульнозарядні й на старіших кораблях. Оскільки башта не оберталася, технічно це були броньовані канонерські човни. Пізніше [[Головний калібр|головний калібр]] доповнили додатковим озброєнням - механічним [[Кулемет Норденфельта|кулеметом Норденфельта]]<ref>{{Cite book|title="Monitors and Armored Gunboats of the Royal Swedish Navy, Part 1.|last=Bjoerud|first=Stellan|year=1986|publisher=Warship International. International Naval Records Organization. XXIII (2): 167–80.|location=Toledo, OH|pages=177-178|language=англійська|isbn=}}</ref>. Упродовж їх тривалої служби кораблі переоснащували більш сучасними зразками гармат.
== Азія ==
| |||