Косаківський Леонід Григорович: відмінності між версіями

Напередодні самих виборів група претендентів на посаду мера виступила з заявою про відсутність рівних умов для кандидатів, а декотрі з них подали позови до суду. Леонід Косаківський 27 березня 2002 року на знак протесту, мотивуючи тим, що не хоче брати участь у фарсі замість виборів, зняв свою кандидатуру<ref>С сегодняшнего дня на пост столичного градоначальника претендует только 13 кандидатов // Подробности. Интер. — 2002. — 27 марта. {{ref-ru}}</ref><ref name="up08" />. У спеціальній заяві Косаківського для преси з цього приводу<ref>''Печенова О.'' Самоотвод ради перспективы<!--{{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071007150855/http://old.kv.com.ua/index.php?article=2462&number_old=2581 |date=7 жовтень 2007 }}--> // [[Київські відомості|Киевские ведомости]] : газета. — Киев, 2002. — 28 марта. {{ref-ru}} {{ArchivedURL|http://archive.is/VEFU|14 липня 2012}}<!--http://old.kv.com.ua/index.php?article=2462&number_old=2581--></ref> було сказано, що «у столиці відбувається імітація виборчого процесу», а «виборча кампанія по виборам мера в Києві так і не почалася». Також у заяві Косаківський наводив приклади застосовування адміністративного ресурсу, грубих порушень виборчого законодавства, з якими зіштовхнулися всі кандидати, за винятком одного — чинного мера: у місцевих газетах, для прикладу, не були розміщені програми й біографії претендентів, жоден з міських телеканалів так і не виділив їм ефірного часу, обмежилися лише більш ніж скромним радіоефіром — 26 березня, за чотири дні до виборів, кандидати одержали на київському радіо лише по три хвилини для виступу.