Собор Паризької Богоматері (роман): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м правопис, оформлення
уточнення, вікіфікація
Рядок 22:
| oclc =
}}
'''«Собо́р Пари́зької Богома́тері»''' ({{lang-fr|Notre-Dame de Paris}}) — перший роман [[Віктор Гюго|Віктора Гюго]] і перший історичний роман французькою мовою. Опублікований [[1831 у літературі|1831]] року. Назва роману французькою є посиланнямвідсиланням надо [[Собор Паризької Богоматері|Собору Паризької Богоматері]] ув [[Париж]]і ([[Франція]]), в якому розгортаються події, та на Есмеральду, яка є головною героїнею роману.
 
== Історія написання ==
Над своєю книгою Гюго працював з 25 липня [[1830]] по 14 січня [[1831]] року, з перервою в декілька місяців, що збіглася з [[Липнева революція|революцією]], що вибухнула в [[ПарижПарижі]]і<ref>http://www.bookclub.ua/ukr/infocenter/holidayeveryday/news.html?id=2855</ref>.
 
== Стислий зміст ==
Рядок 33:
Після всіх подій, Гренгуар попадає на «Двір Чудес»&nbsp;— «кримінальний» район Парижа. Квартал, де живуть злиденні, бурлаки, злодії, убивці тощо. Там, «правитель царства Арго», Клопен, наказує його повісити. Але незабаром розбійник зм'якшується й пропонує жінкам урятувати Гренгуара, взявши його в чоловіки. Поета виручає Есмеральда. Він залишається жити з бурлаками й виступає з дівчиною.
 
Квазімодо, за спробу викрадення Есмеральди, засуджують до [[бичування]] на [[ганебний стовп|ганебному стовпі]]. Там він знову зустрічає циганку, що приносить горбаневі, що гине від спраги, води.
 
Феб і Есмеральда домовляються про зустріч. Клод Фролло стежить за ними й намагається вбити офіцера, але в результаті лише ранить його. У всьому звинувачують Есмеральду й оголошують її відьмою. Під катуваннями «[[Іспанський чобіт| чобітка]]», дівчина погоджується з усіма обвинуваченнями, і її засуджують до смерті, але Квазімодо рятує циганку від страти, ховаючи в Соборі.
 
Бажаючи зустрічі з Фебом, Есмеральда тікає зі свого притулку. Її схоплюють і вішають. Квазімодо вбиває Фролло, скинувши його з вежі собору, і зникає. Через роки на [[Монфокон (шибениця)|Монфоконі]] знаходять могилу, у якій Квазімодо навіки спочив разом з Есмеральдою.<ref>http://www.ukrlib.com.ua/perekaz-zl/printout.php?id=85&bookid=0</ref>.
 
== Персонажі роману ==
Рядок 53:
=== Квазімодо ===
 
Квазімодо&nbsp;— дзвонар з Нотр-Дам, глухий горбань. Незважаючи на англійську назву англійського перекладу роману (The Hunchback of Notre Dame), він не є головним героєм цієї історії.
 
Церковні дзвони зробили його глухим. Залишений дитиною, Квазімодо відданий своєму опікуну&nbsp;— Клоду Фролло. Горбань рідко залишає собор&nbsp;— люди зневажають і уникають його через зовнішній вигляд.
Рядок 68:
 
=== Клопен Трульфу ===
КлопенКлопе́н ТрульфуТрульфу́&nbsp;— король «Двору Чудес». Він намагається визволити Есмеральду з Собору, але зазнає невдачі. Під час нападу на Собор його вбивають солдати короля.
 
=== Флер-де-Ліс ===