Зайченко Ілля Леонтійович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 77:
В листопаді 1941 року був змушений повернутися до Києва, бо сім'ю не було евакуйовано, а пацієнтам та лікарям, уцілілим під час розбомблення санітарного поїзда, яким керував, на той момент вже допоміг прилаштуватися на місці. У аналогічній скруті, не евакуйованими, з сім'ями в окупованому нацистами Києві, залишилося чимало колег – і тому організував їх на відновлення роботи з надання медичної допомоги мирному населенню (фактично очолював Київський науково-дослідний інститут ортопедії і травматології з листопада 1941 року по жовтень 1943 року, про що потім в радіопередачі «Біля партизанського вогнища» згадувала проф. [[Меженіна Єлизавета Петрівна|Єлізавета Петрівна Меженіна]]) та налагодив співпрацю з підпіллям та партизанами загону ім. Сталіна, з якими і перебазувався пізніше до міста Одеси.<br/>
Після звільнення міста Одеси налагоджував там та в сусідніх областях хірургічну медичну допомогу ветеранам-інвалідам війни та мирному населенню.<br/>
1944—1946 — завідував кафедрою військово-польової хірургії, ортопедії і травматології [[Одеський національний медичний університет|Одеського медичного інституту]] та Одеського інституту удосконалення лікарів, був науковим співробітником Одеського міжобласного рентгено-радіологічного і онкологічного інституту<ref>[http://academy.gov.ua/ej/ej6/txts/07bsgpum.htm Одеський міжобласний рентгено-радіологічний і онкологічний інститут]</ref>.<br/>▼
У 1946 році черговим завданням від Міністерство охорони здоров'я УРСР стала організація охорони здоров'я на Закарпатті, у чому Ілля Леонтійович та Олена Францівна брали активну участь до 1951 року.<br/>
Далі настав львівський період життя та праці.<br/>
▲1944—1946 — завідував кафедрою військово-польової хірургії, ортопедії і травматології [[Одеський національний медичний університет|Одеського медичного інституту]] та Одеського інституту удосконалення лікарів, був науковим співробітником Одеського міжобласного рентгено-радіологічного і онкологічного інституту<ref>[http://academy.gov.ua/ej/ej6/txts/07bsgpum.htm Одеський міжобласний рентгено-радіологічний і онкологічний інститут]</ref>.<br/>
Професор Ілля Зайченко був одним із співорганізаторів медичного факультету [[Ужгородський національний університет|Ужгородського державного університету]], де завідував кафедрою нормальної анатомії людини (1946—1948), топографічної анатомії та оперативної хірургії (1946—1949), займав посаду головного хірурга і ортопеда Закарпатської області. Під час наукового керівництва (1946—1951) Закарпатським науково-дослідним інститутом «ОхМатДит» в Мукачево проф. І. Л. Зайченко завідував клінікою дитячої хірургії, створив експериментальний відділ з віварієм, де продовжував експериментальні роботи над регенерацією кісток, організував патолого-анатомічний музей, біохімічну і гістохімічну лабораторії. У цей же період під його керівництвом виконано три кандидатські дисертації працівниками науково-дослідного інституту та одна докторська дисертація на медичному факультеті Ужгородського державного університету.<br/>
| |||