Куяльницький лиман: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Євдоким (обговорення | внесок) Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
Євдоким (обговорення | внесок) Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
Рядок 203:
|180830
|}
За літературними даними мінералізація ропи лиману в 1945 р. складала 29, а в 1962—285 ‰, у 2006—2009 — 100—169 ‰, тобто її склад і мінералізація змінюються в часі [1, 10-12, 15, 20].
Ропа Куяльницького лиману містить органічні й біогенні речовини, значну кількість брому, значно менше йоду, залишки важких металів (табл. 3).
Рядок 559:
Необхідно відмітити, що за приведеними у таблиці 5 даними уміст кобальту у воді Куяльницького лиману і морській воді має однакові значення, а уміст хрому, свинцю, ртуті, міді дещо вищий у ропі.
В тій же лабораторії Фізико-хімічного інституту ім. А. В. Богатського в зазначений період було визначено й вміст хлорорганічних пестицидів методом газорідинної хроматографії (
'''Таблиця 5. Порівняльна характеристика умісту важких металів'''
Рядок 609:
|2,73
|-
|Залізо
|50
|4,9
Рядок 624:
|231,4
|}
'''Таблиця 6. Порівняльна характеристика умісту пріоритетних поліаренів'''
у воді Чорного моря й Куяльницького лиману.
Рядок 715 ⟶ 716:
|≤1,0
|}
Результати таблиці 6 свідчать уміст усіх поліаренів у ропі лиману значно вищий, ніж у морській воді і за винятком бенза(а)антрацену та хризену нижчі за ГДК для морської води. Концентрація бенза(а)антрацену та хризену у воді Чорного моря майже в 5 разів вища ГДК для морської води й викликає занепокоєння.
'''Таблиця 7. Порівняльна характеристика умісту хлорованих пестицидів'''
у воді Чорного моря й Куяльницького лиману.
Рядок 788 ⟶ 789:
За даними Гопченко Е. Д., Лободи Н. С. й ін. [3] норма кліматичного річного стоку річок північно-західного Причорномор'я змінюється від 30 до, а норма природного стоку у значній мірі залежить від рельєфу місцевості, і для річок Тілігул (басейн Тілігульського лиману), Великий Куяльник (бассейн Куяльницького лиману), Свинна (басейн Хаджибейського лиману) змінюються від 13 до відповідно. Внутрішньорічний розподіл стоку складається з таких сезонів: весна (III—V), літо (VI—VIII), осінь (IX—XI), зима (XII—II). Найбільша частина стоку формується у сезон «весна». Внаслідок посушливості клімату, незначного припливу підземних вод та антропогенного навантаження річки північно-західного Причорномор'я за типовою схемою розподілу пересихають на протязі більшої частини року: у багатоводні роки — з вересня по листопад; у середні за водністю роки — з серпня по листопад; у маловодні — з липня по січень включно (табл. 8) [7, 8].
'''Таблиця 8. Внутрішньорічний помісячний розподіл стоку (%) характерних років (на основі даних спостережень р. Великий Куяльник — с. Северинівка)'''
{| class="wikitable"
|Рік
Рядок 866 ⟶ 868:
Його усереднена загальна мінералізація у 1978—1993 рр. була більш ніж у 10 разів нижчою ніж морської води й не перевищувала 3662 мг/дм<sup>3</sup> при середньоарифметичному 1609 мг/дм<sup>3</sup>. У воді в значній частині проб уміст токсичних катіонів магнію і натрію та аніонів хлору й сульфатів перевищував встановлені граничнодопустимі норми у рази для водойм рибогосподарського призначення. Така мінералізація є характерною для більшості річок Причорномор'я. За хімічним складом це хлоридно-сульфатна магнієво-натрієво-кальцієва вода (табл. 9).
'''Таблиця 9. Характеристика хімічного складу води річки Великий Куяльник'''
{| class="wikitable"
| rowspan="3" |Інгредієнти
Рядок 971 ⟶ 973:
Дещо вищими ніж у воді річки Великий Куяльник є концентрації нафтопродуктів та фенолів у морській воді. Вини викликають деяке занепокоєння.
'''Таблиця 10. Порівняння умісту забруднюючих речовин у воді'''
річки Великий Куяльник та Чорного моря
| |||