Бабій Зеновій Йосипович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
RarBot (обговорення | внесок) м Вікіфікація: Джузеппе Верді |
|||
Рядок 36:
Після демобілізації він їде в Москву з метою вступу до Великого театру і Московської консерваторії. Але замість студентської лави влаштовується на велику сцену: скориставшись порадою соліста київської опери Сергія Козака, йде на прослуховування на посаду соліста Київського театру опери й балету ім. Т. Шевченка. Так, завдячуючи випадку відбувся дебют 22-річного артиста в найкращих тенорових партіях: в операх «Кармен», «Сільська честь», «Запорожець за Дунаєм». Артист в період з 1957 року по 1959 рік підготував партії Радамеса в «Аїді», Манріко в «Трубадурі», герцога в «Ріголетто», «Рудольфа в Богемі», Каварадоссі в «Тосці». В ті ж роки вчиться у Київській консерваторії ім. Чайковського в класі Зої Гайдай, на той час — вже Народної артистки СРСР.
Працюючи в Києві, музикант багато гастролює: виступи в Австрії, Болгарії, Угорщині були тріумфальними, після кожного з них надходять запрошення від імпресаріо. У 1959 році співак повертається до Львова, де у 1960—1963 роках стає провідним солістом Львівської опери. Під орудою [[Турчак Степан Васильович|Стефана Турчака]] З. Бабій успішно виконував партії Радамеса і Хозе з українською мецо-сопрано [[Бабак Рената Володимирівна|Ренатою Бабак]].
Коли
У 1962 році Бабій дебютує на сценах Кіровського (тепер Маріїнського) у Петербурзі
У 1963—1978 рр. доля співака пов'язана з Білоруською оперою. Це період успіху в кар'єрі та щастя в особистому житті. У березні народжується син-первісток — Ігор (зараз — теж співак-тенор), а в квітні з тріумфом проходить прем'єра «Отелло». Приблизно в цей час дану оперу поставив і Великий театр Москви, тому Зеновія часто запрошували до участі в цьому спектаклі. Він веде активну концертну діяльність, здійснює записи на радіо, випускає диски-гіганти. Гастролює по країні і за кордоном: Австрія, Англія, Болгарія, Угорщина, Німеччина, Канада, Іспанія, Польща, Швеція, Фінляндія, Франція, США, Румунія, Югославія, Японія та інші країни.
У тому ж році відбувся перший сольний концерт співака в залі ім. П. Чайковського
У 1963 році співаку присвоюють почесне звання Заслуженого артиста БРСР, а через півроку, в 1964 році — Народного артиста БРСР. У 1964 році Бабій знову виступає з сольними концертами в Москві, де паралельно з його виступами проходять гастролі Міланського театру «[[Ла Скала]]». Керівництво театру одразу ж запрошує артиста взяти участь у гастролях в Іспанії та Португалії, в операх Верді «Аїда», «Трубадур» і «Ріголетто».
У 1971 р. даються взнаки ускладнення юнацького запалення легень і тяжкого захворювання серця. Доводиться скорочувати напружений гастрольний графік, а в 1975 році З. Бабій вимушено залишає сцену Державного Академічного Великого театру опери та балету Білорусі. Про виступи в оперних спектаклях не може бути й мови. В останній період життя — у 1978—1984 роках співак переходить на роботу в Білоруську Державну філармонію і продовжує гастролювати як камерний виконавець.
| |||