Фінальна стадія завершується завантаженням операційної системи. УправлінняКерування передається програмі, що знаходиться ву Boot-секторі (завантажувальному секторі) [[дискета|дискети]], [[жорсткий диск|жорсткого диска]], [[компакт-диск|компакт-диска]]) або віддаленого носія, вказаного по мережі. ДаліЗдійснюється управлінняперехід ({{mono|jmp}}) на першу інструкцію завантаженого сектора, і далі керування беруть на себе вбудовані механізми ініціалізації операційної системи.▼
{{Переписати|аматорський стиль|розділ}}
На фінальній стадії виконується те, задля чого власне й розроблявся BIOS. В наперед заданий програмний сегмент записуються процедури обробки операцій введення та виведення даних. Це дозволяє операційній системі, коли вона перейме управління від BIOS, послуговуватись бібліотеками програм в оперативній пам'яті, що вже заздалегідь розміщені там.
Якби всі програми самостійно намагалися опікуватися периферійними пристроями та містили б в собі подібні інструкції, то вони працювали вельми не ефективно та займали б забагато місця. Окрім того, кожен новий пристрій потребував би повної модифікації існуючих програм. Щоб уникнути подібних проблем, велику частину роботи по обробці даних переклали на BIOS. Це, напевно, не вирішило всіх проблем, але щонайменше значно спростило їх вирішення.
Хоча сучасні операційні системи практично не використовують або взагалі не використовують можливості BIOS по обробці операцій введення-виведення, з розвитком технічного прогресу роль BIOS зовсім не зменшується. З введенням у дію стандарту ACPI одна із першочергових задач BIOS — підготовка та передача операційній системі методів керування ресурсами комп'ютера.
▲Фінальна стадія завершується завантаженням операційної системи. Управління передається програмі, що знаходиться в Boot-секторі (завантажувальному секторі) [[дискета|дискети]], [[жорсткий диск|жорсткого диска]], [[компакт-диск|компакт-диска]]) або віддаленого носія, вказаного по мережі. Далі управління беруть на себе вбудовані механізми операційної системи.
