Комуністичний інтернаціонал: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Ejensyd (обговорення | внесок) |
Ejensyd (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 303:
=== Розпуск 1943 року ===
Було вже давно відомо, що і [[Вінстон Черчилль]], і [[Франклін Рузвельт]] наполягали на ро́зпускові Комінтерну<ref>Верт Александр. Россия в войне 1941—1945 / Авторизованный пер. с англ. Вступит. ст. и ред. Е. А. Болтина.— М.: Прогресс, 1967.— С. 483.</ref>. У листопаді 1940 року із Комінтерну вишла [[Комуністична партія США]].
У квітні 1941 року Сталін розглядав можливість нових переговорів із Гітлером. Для їх підготовки 20 квітня він, у присутності Молотова, Калініна, Ворошилова, Андрєєва, Мікояна, Кагановича, Шверніка, Щербакова, Жданова, Маленкова, провів розмову із Г. Димитровим щодо майбутнього Комінтерну. Й. Сталін зазначив, що від часу створення Комінтерну змінилися умови діяльності компартій і становище їх, як секцій Комінтерну, стало на заваді їх діяльності і «рішуче і ясно поставив питання про подальше існування Комінтерну на найближчий період і щодо нових форм інтернаціональних зв'язків та інтернаціональної роботи в умовах світової війни» <ref>Георги Димитров. Дневник (9 март 1933 — 6 февруари 1949). София: Университетско издателство «Св. Климент Охридски», 1997. — 794 с.— С. 227—228.</ref>. Генеральний секретар ВККІ Г. Димитров сприйняв пропозицію Сталіна про припинення діяльності Коминтерну цілком серйозно и провів розмови на цю тему із Д. Мануїльским, А. Ждановим, П. Тольятті, М. Торезом. Передбачалося створення нового органу інформації та ідеологічної і политичної допомоги компартіям. Але труднощі реалізації нового проекту обумовлювалися тим, що, окрім видимої всім верхівки Комінтерну (виконкому, його президії, секретаріату), яка визначала директиви для секцій Коминтерну, затверджувала склад керівних органів, провадила пропагандистську роботу, спрямовувала й контролювала діяльність чисельних політемігрантів у СРСР,— діяла колосальна «підводна частина айсберга» — спецслужби, радіоцентри, пропагандистський апарат, кадри <ref>Коминтерн и Вторая мировая война. Ч. 1: до 22 июня 1941 г. / Сост. Н. С. Лебедева, М. М. Наринский.— М.: Памятники исторической мысли, 1994.— 554 с.</ref>.
Восени 1941 року Московська штаб-квартира апарату Комінтерну під загрозою стрімкого просування військ Німеччини була евакуйована до віддаленого міста [[Уфа]] у Башкирії. <br/>
Рядок 310 ⟶ 312:
::: Комуністичний Інтернаціонал, як керівний центр міжнародного робітничого руху, розпустити,
::: звільнивши секції Комуністичного Інтернаціоналу від зобов'язань, що випливають із статуту
::: та рішень Конгресів Комуністичного Інтернаціоналу.» <ref>[http://www.1000dokumente.de/index.html?c=dokument_ru&dokument=0026_auf&object=facsimile&st=&l=ru
Оприлюднення цієї постанови стало несподіванкою для багатьох функціонерів Комінтерну.<ref>Wolfgang Leonhard: ''Die Revolution entläßt ihre Kinder'', сторінки 203 ff., Ullstein Verlag, ISBN 3-548-02337-1</ref> Після отримання підтвердження від 31 комуністичних партій, органи Комінтерну припинили свою діяльність, їхні функції було покладено на [[Міжнародний відділ ЦК КПРС]]<ref name="pringle2006"/>.
| |||