Вікіпедія

Білецький Андрій Олександрович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15)
уточнення
Рядок 4:
| зображення = Білецький Андрій Олександрович.jpg
| зображення_розмір = 240пкс
| поховання = [[Байкове кладовище]], [[Київ]]
| резиденція =
| громадянство = [[Російська імперія]] → [[СРСР]] → {{UKR}}
| національність = [[українці|Українець]]
| галузь = [[мовознавство]]
| заклад =
| Alma Mater =
| Alma Mater = [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківський інститут професійної освіти]]
| відомий через =
| звання = [[професор]]
| ступінь = [[доктор філологічних наук]]
| керівник =
| учні =
| учні = [[Семчинський Станіслав Володимирович|Станіслав Володимирович Семчинський]], [[Тищенко Костянтин Миколайович|Костянтин Миколайович Тищенко]], [[Пономарів Олександр Данилович|Олександр Данилович Пономарів]], [[Клименко Ніна Федорівна|Ніна Федорівна Клименко]], [[Яворська Галина Михайлівна]], [[Єрмоленко Сергій Семенович]]
| нагороди =
| примітки =
}}
 
Рядок 24:
== Біографія ==
 
Андрій Білецький народився в [[Харків|Харкові]] в родині літературознавця [[Білецький Олександр Іванович|Олександра Івановича Білецького]] та його дружини  — викладача іноземних мов Марії Ростиславівни. [[Онук]] [[Ґрунтознавство|ґрунтознавця]] [[Білецький Іван Іванович|Івана Івановича Білецького]]. Старший брат [[живопис]]ця та [[Мистецтвознавство|мистецтвознавця]] [[Білецький Платон Олександрович|Платона Олександровича Білецького]].
 
З дитинства майбутній учений здобув блискучу гуманітарну освіту. Він вільно володів [[Французька мова|французькою]], [[Німецька мова|німецькою]] мовами, [[Латинська мова|латиною]] та [[Давньогрецька мова|давньогрецькою]]. Згодом самостійно вивчив [[Новогрецька мова|новогрецьку]], [[Англійська мова|англійську]], [[Іспанська мова|іспанську]], [[Турецька мова|турецьку]], [[Арабська мова|арабську]], [[санскрит]], [[Китайська мова|китайську]], [[японська мова|японську]], азербайджанську та інші мови – — загалом близько 90.
 
[[1933]] року закінчив філологічний факультет [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського університету]] (тоді це був Харківський інститут професійної освіти). Працював [[бібліограф]]ом, потім [[редактор]]ом [[Видавництво|видавництва]] дитячої літератури.
Рядок 36:
[[1946]] року переїхав до [[Київ|Києва]]. Від [[1946]] року завідувач кафедри загального мовознавства та класичної філології.
У 1950-х роках створив перші експонати [[Лінгвістичний міжфакультетський музей Київського національного університету імені Тараса Шевченка|Лінгвістичного музею Київського державного університету]]
У [[1978]]—[[1987]] роках — завідувач кафедри романістики [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету]]. ▼
 
▲У [[1978]]—[[1987]] роках  — завідувач кафедри романістики [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету]].
Серед учнів [[мовознавець|мовознавці]] [[Пономарів Олександр Данилович|Олександр Данилович Пономарів]], [[Клименко Ніна Федорівна]], [[Семчинський Станіслав Володимирович]], Шанін Юрій. Дружина Тетяна Миколаївна Чернишова також викладала в Київському університеті.▼
 
▲Серед учнів [[мовознавець|мовознавці]] [[Пономарів Олександр Данилович|Олександр Данилович Пономарів]], [[Клименко Ніна Федорівна|Ніна Клименко]], [[Семчинський Станіслав Володимирович|Станіслав Семчинський]], [[Шанін Юрій. ДружинаВадимович|Юрій ТетянаШанін]], Миколаївна[[Яворська ЧернишоваГалина такожМихайлівна|Галина викладалаЯворська]], в[[Єрмоленко КиївськомуСергій університетіСеменович|Сергій Єрмоленко]].
 
Дружина Тетяна Миколаївна Чернишова також викладала в Київському університеті.
 
Від [[1946]] року за сумісництвом старший науковий співробітник в [[Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України|Інституті мовознавства]], [[Національна академія наук України|АН УРСР]] і в [[Інститут археології АН УРСР|Інституті археології АН УРСР]].
Рядок 56 ⟶ 59:
== Праці ==
 
* Принципы этимологических исследований.  — К., 1950.
* Проблема изучения негреческих собственных имён греческих эпиграфических памятников Северного Причерноморья.  — К., 1952.
* Проблема мови скіфів // Мовознавство.  — 1953.  — Т. 11.
* Про власні імена з Ольвійських написів // Археологія.  — 1957.  — Т. 11.
* Греческая топонимика Крыма.  — Ленинград, 1961.
* Греческие надписи на мозаиках Софии Киевской // Мозаики Софии Киевской.  — Москва, 1961.
* Основные линии развития фонематических систем индоевропейских языков и проблема реконструкции доисторических систем.  — Москва, 1964.
* Основні методи дослідження в сучасному мовознавстві // Проблеми та методи в структурній лінгвістиці.  — К., 1965.
* Новые посвятительные надписи в Ольвии // Античная история и культура Средиземноморья и Причерноморья.  — Ленинград, 1968.
* Дедикація Афродіті в Ольвії // Іноземна філологія.  — Випуск 17.  — 1968.
* Гідронімія Криму // Топоніміка і ономастика.  — К., 1969.
* Лексикологія та теорія мовознавства.  — К., 1972.
* Естественный язык и знаковые системы.  — 1976.
* Информация и симеоз.  — 1980.
* Славянская топонимика Греции.  — Афины, 1980.
* Про мову і мовознавство // Навч. посібник.  — Київ: АртЕк, 1996.  — ISBN 966-505-030-3.
 
== Література ==
 
* ''Клименко Н. Ф.'' А.  О.  Білецький  — поліглот, учений, педагог // Білецький А.  О.  Про мову та мовознавство.  — К., 1996.
* ''Семчинский С. В.'' Профессор Андрей Александрович Белецкий // Известия РАН. Секция литературы и языка.  — 1997.  — Т. 56.  — №  4.
* ''Шанін Ю.'' Він залишився назавжди // Сучасність.  — 1997.  — №  11.
* ''Скуратівський В.'' Пригадуючи Андрія Білецького // Сучасність.  — 2002.  — №  4.
 
== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20070920181316/http://greece.kiev.ua/page1422.html ''Клименко Ніна''. Український еллініст професор Андрій Білецький (до 95-річчя від дня народження)]
* [https://web.archive.org/web/20070921191441/http://visnyk.irpen.kiev.ua/2005/04/mova.html ''Зборовський А''. Наші земляки в «Українській мові» // Ірпінська панорама.  — 2005.  — Випуск 78.]
* [https://web.archive.org/web/20070930014408/http://www.zn.ua/3000/3150/24359/ ''Иванов Юрий''. О Татьяне Чернышевой и значении классической * филологии // Зеркало недели.  — 1999.  — №  50 (18—24 декабря).]
* [http://slovoprosvity.org/2012/01/01/про-незабутнього-вчителя/ ''Пономарів О.'' Про незабутнього вчителя]
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Білецький_Андрій_Олександрович