Криворізький залізорудний басейн: відмінності між версіями

[[Файл:Olexander Paul.jpg|thumb|upright|[[Поль Олександр Миколайович|Олександр Поль]]]]

Геологічні експедиції, які фінансує Олександр Поль, виявляють ряд багатих залізорудних родовищ. Гірничий інженер Л. Штріппельман, учасник цих досліджень, видає у [[Лейпциг|Ляйпцігу]] в 1873 р. німецькою мовою книгу «Південно-Російські родовища магнітних залізних руд і залізного блиску». У передмові до цієї книги професор Б. фон Котт пише: «Особливо важливі відомості про велетенські поклади багатих залізних руд…, експлуатація яких… обіцяє великі вигоди, може підняти промисловість країни…». У тому ж 1873 р. книга Л. Штріппельмана «''Южно-Рускія месторождения магнитных железных руд и железного блеска в Екатеринославской (Верхнеднепровского уезда) и Херсонской губерниях''» за перекладом і з передмовою Олександра Поля вийшла в Петербурзі.

Олександр Поль починає ставити питання розробки залізорудних родовищ у практичну площину, запрошує з цією метою гірничого інженера з [[Саксонія|Саксонії]] [[Бергмайстер|бергмайстра]] Гартунга. У виданих на кошти Олександра Поля книгах Л. Штріппельмана йдеться про цілком практичні речі — організацію гірничовидобувних підприємств, будівництво [[Металургійний завод|металургійних заводів]], різні варіанти транспортування руди, необхідні залізниці тощо. Ці книги були надіслані впливовим особам держави, банкірам, підприємцям. Нарешті сам Олександр Поль у 1870-х роках бере в аренду на 85 років землі з багатими залізорудними родовищами, плануючи поставити на них гірничо-металургійні підприємства. Плани Олександра Поля були грандіозні: побудувати близько 30 металургійних заводів на Донбасі, Кривому Розі, [[Миколаїв|Миколаєві]]. Видобувати і переробляти залізні, мідні руди, вугілля, різні глини для виробництва [[Фаянс|фаянсу]], [[Порцеляна|порцеляни]], [[Скло|скла]], фарб, [[Вогнетриви|вогнетривів]] тощо.